Дружба Васи, Валика и Маруси была очень крепкой. Валик и Маруся были нищими. Вася был из обепеченной семьи и он был сыном судьи. Благодаря Васе, Валик и Маруся смотрели на жизнь по другому. Они радовались Васе при его приходе, ведь благодаря ему они узнали про добрых людей. Знакомство Васи с ребятами тоже изменила ему жизнь. Он стал относится к людям добрее, сочувствовать им. Вот вам основа)
Я и мой отец Дедал сейчас находимся в заточениях у Миноса. Сегодня мы наконец-то вырвемся на свободу. Отец сказал то, что через сухопутный и волны путь нам не пройти и лишь небесный и ненадёжный путь мы сможем вырваться с этих ненавистных критских земель, но для полёта нам нужны крылья и мой отец сейчас конструирует эти прекрасные крылья из воска и перьев. У него получилось четыре великолепных крыла, отец так искусно их делал и это было так интересно. Отец сказал то, что мне нужно быть осторожным, чтобы я не летал слишком низко и слишком высоко, ведь вода может на мочить перья, а жаркое светило расплавит воск и если хоть что-то случится из этого, то нас ждёт неминуемая гибель. Папа сказал лететь в точности за ним. Отец надел крылья и надеть их и мне. Как же хочется взлететь всё выше, и выше, и выше. Ну, если я хоть немного поднимусь на верх ничего не случится. О нет! воск начал плавиться. Я лечу вниз! Надо было слушать отца...
Примерно так, надеюсь подойдёт
1Цілісінький день до темряви , ходити по колу , топтати власні сліди - в цім було щось принизливе
2.. А сам ні від кого не залежить , нікому не кориться .
3А в цих владних пахощах далечі ховався п'янкий дух забутої волі, що просочився крізь сотні поколінь білих коней та несподівано сколихнув Шептала.
4Цієї хвилини він був справжнім білим конем, відважним та одчайдушним, як його далекі предки.
5Раптом небо над Шепталом напнулося, наче віжки на косогорі, не втримало, тріснуло навпіл, у тріщину хлюпнуло яскравістю, і Шептало побачив у водянім дзеркалі себе — незвично білого, аж до щему в очах
6Здивований, він перечекав, не рухаючись з місця, щоб не скаламутити води, поки небо знову засвітилось, і знову побачив свою чисту, прекрасну білизну.
7Протягом усього життя в конюшні обманював себе: він уже давно не був білим конем.
8 Він був бруднувато-сірим, попелястим і тільки тепер, викупавшись у річці, знову став сліпучо-білим красенем, схожим на древніх предків, що царювали по циркових аренах.
9Скільки нас на одні плечі! А хіба ці гніді, сірі, перисті, вороні, сиві розуміють?"
10На вулицях, між тинів, стояли широкі калюжі, і коли знову спалахнула блискавка, Шептало побачив у них своє відображення.
11І коні здивуються, бо ніколи не бачили його такого білого, гарного.
12Степан вважатиме, що він хоче виділитися, показати норов.
13Недаремно ж білим коням дано розум. Головне, щоб він, Шептало, знав про свою білизну, а про чуже око краще лишитися колишнім.
14Коли звівся на ноги, вже не був білим конем; до ранку земля підсохне, обсиплеться, і він стане таким же сірим, яким був досі
Обирай , які більше сподобаються
повесть эта очень интересная и понятная . я сама читала эту повесть и писала отзыв. В вопросах которые после повести есть ответ просто надо на них ответить и ты всё поймёшь.