Автор «Неймовірних пригод Івана Сили» О. Гавриш говорить, що цей твір — дитяча казка. Але, як на мене — це пригодницька повість про видатну людину.
Прототипом образу Івана Сили стала реальна людина — Іван Фірцак або Кротон. Він довго виступав із цирком, і своїми дивував всіх своїми силовими номерами
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вигнав хлопця з дому, бо не міг прогодувати його, адже той їв за чотирьох. Шукаючи порятункуі в місті, Іван потрапив у різні ситуації, наприклад, заступився за Міху Голого, переміг у вуличному бою. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив його до себе, вмовив тренуватися, заборонив тягати мішки на вокзалі, давав гроші, виховував у ньому майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову сам у великому місті. Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив вихід із найскладніших ситуацій. Автор не помилився, називаючи цей твір казкою, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
Шығыс өркениетінің таза скептизм мен концепцияға толы, құнды еңбек «Құтты білік» дастанының басты идеясы төрт принципке негізделеді. Бірінші идея – полисті дұрыс басқару үшін шыншылдық пен әділдіктің болуына саяды. Ғұлама әділдіктің бейнесі ретінде Күнтуды патшаны дастанда атап көрсетеді.
Екіншісі — байлық, яки, елге құт қонсын деген тілектен туған идея. Бақыт пен құтшылықтың мәселесі Айтолдының прототипі арқылы жырда баяндалған.
Үшіншісі – парасат-пайым. Ақыл-парасаттың әлеуметтегі рөлі уәзірдің баласы Өгдүлміш бейнесі негізінде суреттелген.
Төртіншісі — қанағат-рақым мәселесі. Аталмыш мәселе дастанда уәзірдің туысы, дәруіш Одғұрмыш бейнесі арқылы әңгімеленген. Мысалы:
Кітабында талай жайды айтады ол,
Бұл төрт ұлық сөздерінен байқалар.
Бірі оның — шындық жолы — әділет,
Екіншісі- құт пен ырыс, дәулет.
Үшіншісі — ақыл менен парасат,
Төртіншісі -ұстамдылық, қанағат.
Объяснение: