Шериф всілякими намагався покінчити з ватагою Робіна Гуда. Чутки про непереможного Робіна дійшли до Лондона, і король послав бідолашному Фітзу наказ, погрожуючи зняти його з посади, якщо він не спіймає ватажка розбійників. Ось чому шериф аж із шкури пнувся та гасав по лісу, силкуючись заскочити Робіна Гуда зненацька. Проте всі його старання не давали ніяких наслідків. Тоді шериф збільшив винагороду за голову Робіна, сподіваючись, що це спокусить когось із переможців на королівських турнірах випробувати своє молодецтво поза мурами міста.
Такий герой і справді знайшовся. Це був найманий лицар з королівської важкої кінноти, на ім'я Гай Гісборн. Його вважали одним із кращих лучників і мечоносців у всій королівській армії, але серце в нього було підступне й запроданське. Він добився в короля дозволу негайно вирушити на розшуки ватажка розбійників і, озброївшись папером від його величності, примчав до шерифа Ноттінгема: «Поклявсь я Робіна спіймать, знайду лиш — так і знай: у ріг баранячий скручу, – Це каже Гісборн Гай!». Перевдягнувшись, Гісборн вирушив до лісу, де зразу ж зустрів Робіна, який з розмови з незнайомцем зрозумів, що його розшукують, щоб вбити. Але Робін виявився кмітливішим, він запропонував незнайомцю постріляти з лука. Через деякий час Робін зізнався, що він є саме тією людиною, яку шукає Гай Гісборн. Почався двобій: «Це був такий двобій, який рідко кому доводилося бачити навіть у Шервудському лісі. Вороги похмуро зиркали один на одного, і в очах у них палала ненависть. Один з них бився за своє життя, другий — за винагороду та королівську ласку». В результаті, Робін Гуд здобуває перемогу: «Схрестились гострії мечі; «Яке маля хоробре!» – Подумав Роб. Та бій кінчивсь, їй-богу, дуже добре!».
Мне очень понравилась книга "Дырчатая луна" Владислава Крапивина. В ней рассказывается о том,как мальчик Лесь и девочка Гайка случайно вывели огромного жёлтого кузнечика.Ребята назвали его Велькой. Они катались на нём,и им было хорошо. Потом за кузнечиком стали охотиться военные с автоматами. Но Лесь и Гайка смогли Вельку и спрятали его в Безлюдных Пространствах. Эта книга учит дружбе, взаимовыручке и тому, что даже такие большие и страшные существа, как кузнечик Велька, могут оказаться милыми и добрыми.
К.Д.Телешов "Крупеничка" Мне понравилась эта интересная и замечательная сказка. В этой сказке рассказывается о красивой девушке Крупеничке,которая попала в плен к басурманскому хану Талантаю,и как выручили её из плена преданная мамушка Варварушка и старичок-волшебник Одолень-трава.А после счастливого Крупенички появилась гречневая крупа ставшая любимым блюдом на их столе.Я хотел бы быть похожим на старичка волшебника,потому,что он своим волшебством маме вернуть свою дочь и узнать о гречневой крупе всем людям!!
Шериф всілякими намагався покінчити з ватагою Робіна Гуда. Чутки про непереможного Робіна дійшли до Лондона, і король послав бідолашному Фітзу наказ, погрожуючи зняти його з посади, якщо він не спіймає ватажка розбійників. Ось чому шериф аж із шкури пнувся та гасав по лісу, силкуючись заскочити Робіна Гуда зненацька. Проте всі його старання не давали ніяких наслідків. Тоді шериф збільшив винагороду за голову Робіна, сподіваючись, що це спокусить когось із переможців на королівських турнірах випробувати своє молодецтво поза мурами міста.
Такий герой і справді знайшовся. Це був найманий лицар з королівської важкої кінноти, на ім'я Гай Гісборн. Його вважали одним із кращих лучників і мечоносців у всій королівській армії, але серце в нього було підступне й запроданське. Він добився в короля дозволу негайно вирушити на розшуки ватажка розбійників і, озброївшись папером від його величності, примчав до шерифа Ноттінгема: «Поклявсь я Робіна спіймать, знайду лиш — так і знай: у ріг баранячий скручу, – Це каже Гісборн Гай!». Перевдягнувшись, Гісборн вирушив до лісу, де зразу ж зустрів Робіна, який з розмови з незнайомцем зрозумів, що його розшукують, щоб вбити. Але Робін виявився кмітливішим, він запропонував незнайомцю постріляти з лука. Через деякий час Робін зізнався, що він є саме тією людиною, яку шукає Гай Гісборн. Почався двобій: «Це був такий двобій, який рідко кому доводилося бачити навіть у Шервудському лісі. Вороги похмуро зиркали один на одного, і в очах у них палала ненависть. Один з них бився за своє життя, другий — за винагороду та королівську ласку». В результаті, Робін Гуд здобуває перемогу: «Схрестились гострії мечі; «Яке маля хоробре!» – Подумав Роб. Та бій кінчивсь, їй-богу, дуже добре!».
Объяснение: