Творчість Аполлінера спиралася на традиції французького фольклору, поезію Ф. Війона та лірику доби Відродження. Поет був прихильником творчості французьких романтиків, а також поетів межі століть — П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме.Творчий дебют Г. Аполлінера відбувся на початку століття. Його перші, доволі традиційні поетичні спроби («Рейнські вірші») були навіяні любовними захопленнями під час мандрівки Німеччиною в 1901 —1902 роках. Зв'язок із романтичною і символістською традицією тут посилюється глибоким емоційним сприйняттям німецького фольклору й образів романтичної поезії, засвоєнням тем і ритмів німецької народної пісні («Дзвони», «Ніч на Рейні»). Відчуваються у творчості Аполлінера й слов'янські джерела, яким поет завжди надавав великого значення. Використовуючи образ Лорелеї, створений К. Брентано і підхоплений іншими німецькими романтиками, в тому числі Г. Гейне, поет посилює його виразність, драматизує вірш, надає йому динамізму.
1. Дик Сэнд
2.
3. Американский континент
4. безволие
заключение
неволя
тюрьма
несамостоятельность
зависимость
подчиненность
лень
пассивность
5. Динго
6. лая что-то хорошее каждый день нуждающимся, мы делаем наш мир чуть — чуть лучше, добрее и счастливее.
7. Капитан беспокоился главным образом о миссис Уэлдон.
8. нет
9-10: Об Анголе знали только то что она представляет собой главный невольничий рынок на западе Африки и что центрами работорговля в ней являются Бихе, Касонго, Казонде или:
Экваториальной Африки, то впереди лежали еще сотни и сотни миль пути. Главный невольничий рынок находился в Ньянгве, в области Больших озер, по которой путешествовал тогда Ливингстон.
11. по по-моему Альвец