Який епізод з прочитаних міфів ви обрали б для втілення в пам'ятнику героя Трояньської війни? Створіть словесний пам'ятник міфологічному герою,який викликав інтерес.
У давньогрецькій міфології міфи Троянського циклу займають особливе місце. Сучасний світ знає про ці сюжети в основному завдяки епосу Гомера «Іліада». Однак ще до нього у фольклорі цієї античної культури побутували сюжети, що розповідають про Троянську війну. Як і годиться міфу, ця історія отримала велику кількість персонажів, пов’язаних з релігією і богами.
Джерела
Події Троянської війни археологи та історики відносять до XII століття до нашої ери. До того, як стародавнє місто був виявлене німецькою експедицією Генріха Шлімана, воно також вважалося легендою. Дослідники в своїх пошуках спиралися не тільки на «Іліаду», але і на «Кіпрії». Цей збірник оповідав не тільки про Трою, але і безпосередній привід до війни.
Яблуко розбрату
На весілля Пелея і Фетіди зібралися мешканці Олімпу. Покликали всіх, крім Еріди. Це була богиня хаосу і розбрату. Вона не змогла витримати такої образи і підкинула на святковий стіл золоте яблуко, яке зростало в лісі німф Гесперід.
На плоді була вирізаний напис «найпрекраснішій». Міфи Троянського циклу стверджують, що через нього почалася суперечка між трьома богинями – Афродітою, Герой і Афіною. Саме через цей сюжет в багатьох мовах світу закріпився фразеологізм «яблуко розбрату».
Богині попросили Зевса, щоб він вирішив суперечку і назвав найпрекраснішу. Однак той не наважився назвати ім’я, тому що йому хотілося сказати, що це Афродіта, в той час як Афіна була його донькою, а Гера – дружиною. Тому Зевс запропонував зробити вибір Парісу. Це був син правителя Трої Пріама. Він вибрав Афродіту, тому що та пообіцяла йому любов жінки, яку він побажа
Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. це все природа. людина — частина її. але у людини є можливість змінювати природу. кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. це життя. і наш обов'язок — зберегти його. без природи людина загине. збереження природи — це збереження людини. сьогодні люди об'єднуються у товариства, метою яких є охорона природи. навколишнє середовище потребує нашого захисту. забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. проте тільки людина може врятувати природу. і дорослі, і діти повинні об'єднати свої зусилля у справі захисту довкілля.
Великий писатель лев николаевич толстой, как никто другой, интересовался проблемой социального зла. многие из его произведений отличаются высоким пафосом. нередко в основе его творений были реальные факты. так было и с рассказом "после ", где описывается событие, о котором толстой слышал еще в молодые годы. автор мастерски пользуется приемом создания контраста. этой цели призвана служить и двухчастная структура рассказа. в первой части дается восторженное описание светского . толстой использует эпитеты "счастливый", "великолепный", "сияющий", чтобы вызвать у читателя ощущение настоящего праздника. главный герой — иван васильевич - юноша из богатой семьи. он впечатлителен и горяч. иван васильевич наблюдает, как предмет его страсти — дочь полковника — танцует мазурку со своим красивым статным отцом. чувство юноши получает как бы новый толчок. вторая часть рассказа написана в мрачных темных тонах. иван васильевич видит, как сильная рука полковника, нежно поддерживавшая еще вчера в мазурке дочь, бьет сегодня по лицу слабосильного солдатика. юноша в недоумении: неужели можно иметь два лица: одно для и другое — для муштры? ведь полковник ведет себя совершенно естественно в обеих ситуациях. иван васильевич чувствует, что сама жизнь, само общество влияют на человека, заставляя его менять свои обличья - две стороны одной медали. юноша думает так: "если это делалось с такой уверенностью и признавалось всеми необходимым, то, стало быть, они знали что-то такое, чего я не знал". однако в собственной душе иван васильевич не может найти оправдания изуверству полковника. лев толстой отмечает, что подобный случай не мог не повлиять на человека, сохранившего свою нравственность. иван васильевич отказывается от карьеры и посвящает себя служению другим людям. любовь постепенно уходит из сердца юноши. "вот какие бывают дела и от чего переменяется и направляется вся жизнь человека", — говорит автор. можно сказать, что иван васильевич утратил не только свою любовь к дочери полковника, но и любовь и уважение к российскому обществу того времени. лев николаевич толстой - мастер психологического портрета. иван васильевич, выступающий в произведении в роли рассказчика, может считаться типичным представителем прогрессивной части российского общества xix века. его судьба — это судьба сотен и тысяч думающих людей, которые деятельно противостояли мертвящему влиянию царизма в россии.
У давньогрецькій міфології міфи Троянського циклу займають особливе місце. Сучасний світ знає про ці сюжети в основному завдяки епосу Гомера «Іліада». Однак ще до нього у фольклорі цієї античної культури побутували сюжети, що розповідають про Троянську війну. Як і годиться міфу, ця історія отримала велику кількість персонажів, пов’язаних з релігією і богами.
Джерела
Події Троянської війни археологи та історики відносять до XII століття до нашої ери. До того, як стародавнє місто був виявлене німецькою експедицією Генріха Шлімана, воно також вважалося легендою. Дослідники в своїх пошуках спиралися не тільки на «Іліаду», але і на «Кіпрії». Цей збірник оповідав не тільки про Трою, але і безпосередній привід до війни.
Яблуко розбрату
На весілля Пелея і Фетіди зібралися мешканці Олімпу. Покликали всіх, крім Еріди. Це була богиня хаосу і розбрату. Вона не змогла витримати такої образи і підкинула на святковий стіл золоте яблуко, яке зростало в лісі німф Гесперід.
На плоді була вирізаний напис «найпрекраснішій». Міфи Троянського циклу стверджують, що через нього почалася суперечка між трьома богинями – Афродітою, Герой і Афіною. Саме через цей сюжет в багатьох мовах світу закріпився фразеологізм «яблуко розбрату».
Богині попросили Зевса, щоб він вирішив суперечку і назвав найпрекраснішу. Однак той не наважився назвати ім’я, тому що йому хотілося сказати, що це Афродіта, в той час як Афіна була його донькою, а Гера – дружиною. Тому Зевс запропонував зробити вибір Парісу. Це був син правителя Трої Пріама. Він вибрав Афродіту, тому що та пообіцяла йому любов жінки, яку він побажа
Это
Можно лучший ответ