Мысль о тяжелом труде землепашца подчеркнута сравнением двух образов: Микулы Селяниновича и князя Вольги. Князь Вольга превращаться в птицу-сокола, щуку-рыбу и серого волка, действительно слабее Микулы Селяниновича. Уважение к Микуле подчеркнуто даже в самом назывании былины. Прочитав былину, невольно задаешься вопросом: чему же посвящена данная былина? Безусловно, тяжелому крестьянскому труду.
Кто главный ее герой? Конечно, Микула. В силе с ним не может сравниться даже целая хоробрая дружинушка князя Вольги.
За что же проникся уважением Вольга Святославович к Микуле?За работо справедливость и за учтивые слова. После рассказа пахаря о разбойниках, которые поджидают Вольгу на пути, тот понял, что одному ему с мужиками не справиться. За труд, за справедливость и уважение мужики прозвали Микулу Микулой Селяниновичем.
А как же одет пахарь? Одет он не для крестьянской работы, а как знатный и богатый боярин.
Добре ставлення до людей може змінити наше життя. Доброта асоціюється з легкістю і з промінчиками сонця, які зігрівають саму людину та інших людей. Радійте життю! Даруйте своє тепло і посмішки оточуючим: рідним і незнайомим людям, щасливим і самотнім, вдалим і тим, хто втратив надію. Не пропускайте випадку, щоб зробити добро, і пам’ятайте слова А. П. Чехова: «Поки молоді, сильні, бадьорі, не втомлюйтеся робити добро!».