В русской литературе сатира впервые появилась в сатирической повести конца 17 века. Жанр сатиры развивали А. П. Сумароков, Д. И. Фонвизин, Н. И. Новиков.
Особое роль в развитии сатиры 18 века сыграло творчество А. Д. Кантемира. А. Д. Кантемир основывался на европейской литературной традиции и своими предшественниками считал Д. Ю. Ювенала, Н. Буало. Сатиры А. Д. Кантемира делились на философические и живописные. В. А. Жуковский в статье "О сатире и сатирах Кантемира" писал о том, что сатиры А. Д. Кантемира четко делятся на русские и заграничные: русские – "живописные", т. е. представляют собой галерею портретов носителей порока; заграничные сатиры – "философические", поскольку в них А. Д. Кантемир более тяготеет к рассуждению о пороке как таковом.
Жанры сатиры многообразны:
сатирический роман
сатирическая драма
комедия
эпиграмма
анекдот
сатирический фельетон
карикатура.
Зірки мов цвяхи
увігнані завчасно
у чорнозем небес.
Ти сам визначаєш –
горе і щастя,
які з тобою і без.
Це твої ознаки життя...
Ритмічно буде хитатися трава,
допоки не відійде.
коли ти знайдеш нарешті слова -
слова знайдуть тебе.
Це твої ознаки життя...
П-в
І якщо сенсу нема в боротьбі,
То перемоги не буде теж.
І тільки дзвоник сповістить тобі
живеш ти, чи не живеш.
Але шосе біжить в ніде,
А там за обрієм - аварійний стан.
І якщо сонце раптом впаде –
Воно впаде в океан.
І мови сліпої краплі руді
Ловитиме тиша гірка.
Птахи твої будуть іти по воді,
безмежною буде вода.
Це твої ознаки життя...
Объяснение:
Ну вроде так.