Етичні категорії гідності і честі займають особливе місце в структурі моральної свідомості, оскільки вони торкаються глибин внутрішнього світу людини і виступають основою моральної культури особистості. Поняття гідності містить в собі уявлення про цінність індивіда, наскільки у нього яскраво виражене особистісне начало та усвідомлення належності до людського роду. У почутті гідності акумульована самоповага особистості, недопустимість посягань на її суб'єктивність, свободу. Право на гідність є невід'ємним правом кожної людини, і воно зафіксовано у міжнародних документах, зокрема у "Загальній декларації прав людини", прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН, яка символічно починається зі спів про те, що yd люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах.
Специфіка гідності як етичної категорії в її імперативно-оціненому характері. Людина повинна поводитися з гідністю, тобто не принижуватись і не дозволяти принижувати себе іншим людям, в які б життєві ситуації вона не потрапляла. Гідність як лакмусовий папірець проявляє те, наскільки поведінка людини відповідає очікуванням відповідно до уявлень про статус та цінність людини. Антиподом гідності виступає пихатість та перебільшена самовпевненість. Межа між самоповагою, моральним задоволенням від виконаних обов'язків та неадекватною самооцінкою дуже крихка, а її порушення викликає напругу у взаємовідносинах, руйнує нормальний моральний клімат. Пихатість, звичайно, не є тотожною виправданій самовпевненості: поза останньою навряд чи людина може діяти належним чином, не губитись у несподіваних ситуаціях. Нормальна, здорова самовпевненість, як правило, стимулює людину до вдосконалення своїх навичок чи то у професійній сфері, чи то в сфері міжлюдських стосунків. Такого роду ситуації вже неодноразово спеціально досліджувались у моральній практиці, в результаті чого були вироблені засоби їх вирішення, спрямовані на розвиток уміння реально оцінити себе, свої можливості, навчитись дивитись на свої дії з позиції загальнолюдського досвіду і повернути втрачену самоповагу.
За 45 минут урока ты наверняка устал сидеть, писать и слушать. И ты думаешь, что на перемене можно делать что угодно – носиться как угорелому, кричать и баловаться. Многие этим грешат, но это неправильно и даже может быть опасно. Чаще желание бегать по школьным коридорам одолевает мальчиков. Поэтому неудивительно, что они ходят по школе разукрашенные синяками, царапинами, бинтами и иногда даже носят гипс на руке. Но намного обиднее, когда жертвами школьных «ДТП» становятся девочки, которых толпа несущихся пацанов в буквальном смысле сбивает с ног.Хочется побегать – иди на школьную спортплощадку, там ты никому не будешь мешать и никого не травмируешь по неосторожности. На перемене можно прогуляться в библиотеку, сходить в столовую, туалет, подготовиться к следующему уроку, позвонить другу или маме. Спокойное поведение в перерывах между уроками говорит о том, что ты уважаешь окружающих тебя детей, взрослых и себя самого. Постарайся во время перемены отдохнуть и наберись сил перед предстоящим уроком. Соблюдай школьный порядок, не кричи, не участвуй в потасовках.Школьными правилами на переменах запрещено1. Толкаться. 2. Использовать непристойные жесты и выражения. 3. Швырять в других детей различные предметы. 4. Драться. 5. Бегать по лестницам, коридорам, рядом с оконными проемами или стеклянными витринами, съезжать по перилам лестницы или перегибаться через них. Вообще по ступенькам нужно ходить, держась правой стороны. 6. Делать все, что может привести к травмам или поломке школьного инвентаря. 7. Бегать. Тем более с острыми предметами в руках (ножницами, указкой, карандашами и ручками). Не хватало еще поранить других детей или себя самого. 8. Садиться на подоконники, особенно если окна открыты. Это может быть очень опасным! Взрослых или детей, которые идут впереди тебя по коридору или лестнице, можно попросить посторониться, если ты спешишь. Но ни в коем случае не обгонять. С работниками школы, родителями и учителями надо приостановиться и поздороваться при встрече.Открывая и закрывая дверь, соблюдай осторожность. Не хлопай, не засовывай руку в проем. Не стоит задерживаться без особой надобности в туалете. Это не лучшее место для любых разговоров. Кстати, а ты руки после туалета помыл?Когда ваш класс дежурит по школе, вы учителю следить за порядком на переменах. На время перемены из класса лучше выходить. Тем более, если об этом просит учитель. Как правило, это для того, чтобы открыть окна и проветрить класс. Во-первых, тебя не просквозит, а во-вторых, в проветренном помещении заниматься приятнее и легче.Как вести себя в школьной столовой.
За 45 минут урока ты наверняка устал сидеть, писать и слушать. И ты думаешь, что на перемене можно делать что угодно – носиться как угорелому, кричать и баловаться. Многие этим грешат, но это неправильно и даже может быть опасно. Чаще желание бегать по школьным коридорам одолевает мальчиков. Поэтому неудивительно, что они ходят по школе разукрашенные синяками, царапинами, бинтами и иногда даже носят гипс на руке. Но намного обиднее, когда жертвами школьных «ДТП» становятся девочки, которых толпа несущихся пацанов в буквальном смысле сбивает с ног.Хочется побегать – иди на школьную спортплощадку, там ты никому не будешь мешать и никого не травмируешь по неосторожности. На перемене можно прогуляться в библиотеку, сходить в столовую, туалет, подготовиться к следующему уроку, позвонить другу или маме. Спокойное поведение в перерывах между уроками говорит о том, что ты уважаешь окружающих тебя детей, взрослых и себя самого. Постарайся во время перемены отдохнуть и наберись сил перед предстоящим уроком. Соблюдай школьный порядок, не кричи, не участвуй в потасовках.Школьными правилами на переменах запрещено1. Толкаться. 2. Использовать непристойные жесты и выражения. 3. Швырять в других детей различные предметы. 4. Драться. 5. Бегать по лестницам, коридорам, рядом с оконными проемами или стеклянными витринами, съезжать по перилам лестницы или перегибаться через них. Вообще по ступенькам нужно ходить, держась правой стороны. 6. Делать все, что может привести к травмам или поломке школьного инвентаря. 7. Бегать. Тем более с острыми предметами в руках (ножницами, указкой, карандашами и ручками). Не хватало еще поранить других детей или себя самого. 8. Садиться на подоконники, особенно если окна открыты. Это может быть очень опасным! Взрослых или детей, которые идут впереди тебя по коридору или лестнице, можно попросить посторониться, если ты спешишь. Но ни в коем случае не обгонять. С работниками школы, родителями и учителями надо приостановиться и поздороваться при встрече.Открывая и закрывая дверь, соблюдай осторожность. Не хлопай, не засовывай руку в проем. Не стоит задерживаться без особой надобности в туалете. Это не лучшее место для любых разговоров. Кстати, а ты руки после туалета помыл?Когда ваш класс дежурит по школе, вы учителю следить за порядком на переменах. На время перемены из класса лучше выходить. Тем более, если об этом просит учитель. Как правило, это для того, чтобы открыть окна и проветрить класс. Во-первых, тебя не просквозит, а во-вторых, в проветренном помещении заниматься приятнее и легче.Как вести себя в школьной столовой.
Відповідь:
Етичні категорії гідності і честі займають особливе місце в структурі моральної свідомості, оскільки вони торкаються глибин внутрішнього світу людини і виступають основою моральної культури особистості. Поняття гідності містить в собі уявлення про цінність індивіда, наскільки у нього яскраво виражене особистісне начало та усвідомлення належності до людського роду. У почутті гідності акумульована самоповага особистості, недопустимість посягань на її суб'єктивність, свободу. Право на гідність є невід'ємним правом кожної людини, і воно зафіксовано у міжнародних документах, зокрема у "Загальній декларації прав людини", прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН, яка символічно починається зі спів про те, що yd люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах.
Специфіка гідності як етичної категорії в її імперативно-оціненому характері. Людина повинна поводитися з гідністю, тобто не принижуватись і не дозволяти принижувати себе іншим людям, в які б життєві ситуації вона не потрапляла. Гідність як лакмусовий папірець проявляє те, наскільки поведінка людини відповідає очікуванням відповідно до уявлень про статус та цінність людини. Антиподом гідності виступає пихатість та перебільшена самовпевненість. Межа між самоповагою, моральним задоволенням від виконаних обов'язків та неадекватною самооцінкою дуже крихка, а її порушення викликає напругу у взаємовідносинах, руйнує нормальний моральний клімат. Пихатість, звичайно, не є тотожною виправданій самовпевненості: поза останньою навряд чи людина може діяти належним чином, не губитись у несподіваних ситуаціях. Нормальна, здорова самовпевненість, як правило, стимулює людину до вдосконалення своїх навичок чи то у професійній сфері, чи то в сфері міжлюдських стосунків. Такого роду ситуації вже неодноразово спеціально досліджувались у моральній практиці, в результаті чого були вироблені засоби їх вирішення, спрямовані на розвиток уміння реально оцінити себе, свої можливості, навчитись дивитись на свої дії з позиції загальнолюдського досвіду і повернути втрачену самоповагу.
Пояснення: