1. У Алеши Пешкова умирает отец. Они с матерью переезжают в Нижний Новгород.
2. Мальчик знакомится со своей многочисленной родней.
3. Нравы семьи Кашириных.
4. Алеша узнает историю Цыганка и всей душой привязывается к нему.
5. Один из вечеров в доме Кашириных.
6. Смерть Цыганка.
7. Знакомство мальчика с Хорошим Делом.
8. Пожар в красильной мастерской.
9. Смерть тети Натальи.
10. Семья разделяется. Алеша вместе с дедом и бабушкой переезжают в другой дом.
11. Дед обучает мальчика чтению.
12. Дед грубо обращается с бабушкой на глазах у Алеши.
13. Драки в семье Кашириных.
14. Алеша узнает, что дед и бабушка по-разному верят в Бога.
15. Мальчик тоскует из-за того, что у него нет друзей.
16. Переезд в новый дом. Дружба с Хорошим Делом.
17. Алеша заводит дружбу с дядей Петром.
18. Мальчик знакомится с соседскими ребятами.
19. Мать Алеши возвращается в семью своих родителей.
20. Сложные взаимоотношения деда и его дочери (матери Алеши) .
21. Алеша идет в школу.
22. Тяжелая болезнь мальчика. Бабушка рассказывает ему об отце.
23. Мать Алеши снова выходит замуж и, уезжая, не берет сына с собой.
24. Мать с отчимом возвращаются, а потом (уже вместе с Алешей) переезжают в Сормово.
25. Не отношения матери и отчима.
26. Алеша, заступаясь за мать, нападает на отчима.
27. Мальчик снова живет у бабушки и деда. Они разделили имущество.
28. Алеша, жалея бабушку, начинает работать. Деньги он отдает ей.
29. Мальчик успешно сдает экзамен в третий класс.
30. Мать Алеши умирает. Дед отправляет внука в люди.
Объяснение:
Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.
Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.
Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".
Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.
Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).
Мазепа
Підпис до фото,
Іван Мазепа на купюрі в 10 гривень. Деякі експерти сумніваються, що це портрет саме Мазепи
Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.
У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.
Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.
У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.
Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.
Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".
Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.
І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.