Річарду Левине Серце притаманні веселість, життєрадісність, великодушність, вірність у дружбі. Він воліє бути краще мандрівним лицарем, ніж королем, тому оточуючим інколи доводиться нагадувати йому про обов'язок і відповідальність перед країною. Айвенго — справжній лицар.
Провів увесь час свого правління (крім 6 місяців) за кордоном.
Третій син Генріха ІІ, проти якого двічі піднімав повстання.
Під час Третього хрестового походу здобув перемоги на Кіпрі, біля сирійської фортеці Акри та Арзуфа (над Салах ед Діном), але йому не вдалося взяти Єрусалим.
На зворотному шляху до батьківщини потрапив у підступний полон до герцога Австрії Леопольда V, з яким мав до цього тривалий конфлікт. Леопольд V передав Річарда імператорові Генріху VI. Річард був його в'язнем, доки за нього не було отримано викуп у 150 тисяч марок.
ФОЛЬКЛО́Р, фольклора, мн. нет, муж. (англ. folk-lore) (книжн.). 1. Устное народное творчество. 2. Вообще - совокупность верований, обычаев, обрядов, песен, сказок и др. явлений быта народов. Песту́шка. Ж. Маленький зверек отряда грызунов с пятнистой шерстью; лемминг. Поте́шка. Ж. устар. 1. уменьш. к сущ. потеха I 2. 2. ласк. к сущ. потеха I ПРИГОВОРКА ПРИГОВО́РКА, приговорки, жен. (обл.). То же, что приговор во 2 знач. СЧИТАЛКА. СЧИТА́ЛКА, -и, жен. (разг.). В детских играх: произносимый нараспев стишок, к-рым сопровождается распределение участников игры. | уменьш. считалочка, -и, жен. >
Молодой дворянин Александр Андреевич Чацкий возвращается из-за границы к своей возлюбленной — Софье Фамусовой, которую он не видел три года. Они выросли вместе и с детства любили друг друга, но Софья обиделась на Чацкого за то, что тот неожиданно бросил её, уехал в Германию и «не писал трёх слов» ; вопреки ожиданиям Чацкого она встречает его очень холодно. Чацкий приезжает в дом Фамусова с решением жениться на Софье. Оказывается, у неё уже другой возлюбленный — живущий в доме её отца секретарь молодой Молчалин. Но он ничего подобного не знал, хотя догадывался, что Софья в кого-то влюблена, но никак не может понять, в кого. На протяжении всей комедии Чацкий пытается понять, кто же избранник его возлюбленной. Чацкий произносит красноречивые монологи, в которых обличает московское общество (идеологом которого выступает отец Софьи Павел Афанасьевич Фамусов) , добивается лишь того, что вызывает в обществе слухи о своём сумасшествии, пущенные Софьей. В конце пьесы он решает покинуть Москву.
Річарду Левине Серце притаманні веселість, життєрадісність, великодушність, вірність у дружбі. Він воліє бути краще мандрівним лицарем, ніж королем, тому оточуючим інколи доводиться нагадувати йому про обов'язок і відповідальність перед країною. Айвенго — справжній лицар.
Провів увесь час свого правління (крім 6 місяців) за кордоном.
Третій син Генріха ІІ, проти якого двічі піднімав повстання.
Під час Третього хрестового походу здобув перемоги на Кіпрі, біля сирійської фортеці Акри та Арзуфа (над Салах ед Діном), але йому не вдалося взяти Єрусалим.
На зворотному шляху до батьківщини потрапив у підступний полон до герцога Австрії Леопольда V, з яким мав до цього тривалий конфлікт. Леопольд V передав Річарда імператорові Генріху VI. Річард був його в'язнем, доки за нього не було отримано викуп у 150 тисяч марок.