Робота з текстом. Знайдіть помилку. (Письмово) - Не бери на душу такого гріха, - благала Ровена, - візьми викуп і зглянься над нами. Золото може
дати тобі різні переваги, а коли скривдиш нас, тебе терзатимуть муки сумління. Усе, чого ти
зажадаєш, мій батько дасть тобі.
- Отже, і Седрік! – повторила за ним Ровена. – Мій шляхетний, великодушний батько!
- Скоритися долі! – вигукнула Реббека. – Прийняти твою пропозицію! А що ж це за пропозиція,
котра терпить такого ось негідника? Отакої! То ти найхоробріший серед храмовників? Ти підлий
лицар, чернець-кривоприсяхник і боягуз! Гребую тобою, зневажаю тебе!
- Опинившись знову біля ліжка Айвенго, Ровена сама була здивована тій шаленій радості, яка
охопила її, хоча їхнє становище було вкрай небезпечне, ба навіть безнадійне. Мацаючи його
пульс і запитуючи про самопочуття, вона доторкнулася до Айвенго так ніжно й говорила так
ласкаво, що мимохіть виявляла набагато палкіше співчуття, ніж їй самій хотілося.
- Під час цього лицемірного судилища Ровена поводилася надзвичайно мужньо, на відміну від
Буагільбера, який так і не наважився сказати правду. Не визнавши свою провину, Ровена
скористалася останньою можливістю врятуватися – правом Божого суду.
Уехала Лена не побеждённой, а победившей. Она смогла изменить этих детей, перевернуть их жизнь. Ребята осознали всю глупость своих поступков. Лене Бессольцевой пришлось пережить и одиночество, и жестокое непонимание сверстников. Но ее к самопожертвованию и прощению, стремление к правде, ее прекрасная смелость в любви ей принять правильное решение - никогда не становиться на сторону толпы, которая травит беззащитного только за то, что он не похож на остальных.
Я считаю, что детская жестокость - серьёзная проблема, актуальная и в наше время. Мы не должны быть сухими и чёрствыми, ведь нет ничего хуже равнодушия. Мы должны быть отзывчивыми и добрыми. Мы должны людям!