Драко́н (греч. δράκων) — собирательное название, объединяющее ряд мифологических и фантастических существ. Дракон связан с христианским культом святого Георгия и получил широкое рас в европейском религиозном искусстве. Традиции Восточной Азии также содержат немало драконообразных персонажей, таких как японский рю (竜), китайский лун (龍), вьетнамский лонг (龍), корейский ён (용) и др.
В XX и XXI веках интерес к дракону усилился и продолжает усиливаться. По утверждению В. Н. Дёмина, «идёт драконий бум», у фантастических жанров любых форм — картины, книги, кинематограф, интернет-сайты и компьютерные игры имеют огромное количество поклонников[1]. Дракон нашёл широкое рас в фэнтези, а также используется в фэншуй и астрологии (год дракона).
Головна⇒Шкільні твори ⇒ Твір по повісті М. Булгакова “Собаче серце” і “Фатальні яйця”
Твір по повісті М. Булгакова “Собаче серце” і “Фатальні яйця”
Сатиричні повісті М. Булгакова займають особливе місце як у його творчості, так і у всій російській літературі. Якби вони були широко надруковані та оцінені у свій час, то, можливо, змогли б послужити застереженням від багатьох помилок – але, на жаль, саме тому їм і призначена була така нелегка доля. Дія в повісті “Фатальні яйця”, написаної в 1924 році, відбувається в недалекому майбутньому.
Сита і безтурботна Москва “світилася, вогні танцювали, гаснули і спалахували”. Учений Персиків, “фахівець із голих гадів”, відкриває
червоний промінь, за до якого можна збільшувати живі організми до небувалих розмірів. Газети сурмлять про те, як перетворить життя країни.
На жаль, при проведенні експерименту замість мирних і настільки корисних курей розмножуються і виростають усім на жах усякі гади – змії, крокодили та інші небезпечні для життя звірі. І рятує від них не Червона Армія, а чудо – 18-градусний мороз серед серпня.
Повість була написана так легко, з таким блискучим гумором, що до критики не відразу дійшла паралель із головним червоним експериментом, проведеним у країні: теж хотіли, як краще, а розмножувалися і прибирали
Объяснение:
В поэме «Кому на Руси жить хорошо» Некрасов использует многочисленные средства художественной выразительности. К ним относятся такие эпитеты, как «солнце красное», «тени черные», «люди бедные, «сердце свободное», «совесть спокойная», «сила несокрушимая». Есть в поэме и сравнения: «выскочил, как встрепанный», «глазищи желтые горят, как… четырнадцать свечей!», «как убитые заснули мужики», «облака дождливые, как дойные коровушки».
Применяет автор и сравнения-образы «Уж налились колосики. Стоят столбы точеные…».
Метафоры, встречающиеся в поэме: «лежит земля», «весна… дружная», «плачет пеночка», «бурливое село», «бояре — кипарисовы».
Метонимии – «притихла вся дороженька», «притихла площадь людная», «Когда мужик… Белинского и Гоголя с базара понесет».
В поэме нашлось место таким средствам художественной выразительности, как ирония: «…сказ про юродивого помещика: икается, я думаю, ему!» и сарказм: «Горда свинья: чесалася О барское крыльцо!».
Есть в поэме и стилистические фигуры. К ним относятся обращения: «Ну, дядя!», «А ты постой!», «Приди, желанное!..», «Ой люди, люди русские!» и восклицания: «Чу! лошадиный храп!», «А хлеба хоть не сей!», «Эх! Эх!», «Хоть проглоти перо!»
Фольклорные выражения – на «ярмонке», видимо-невидимо.