Сюжет романа "Робинзон Крузо" распадается на две части: в одной описываются события, связанные с общественным бытием героя, пребыванием на родине; вторая часть -отшельническая жизнь на острове. Повествование ведется от первого лица, усиливая эффект правдоподобия, автор из текста полностью изъят. Однако, хотя по жанру роман был близок описательному жанру реального происшествия (морской хроники), назвать сюжет чисто хроникальным нельзя. Вот
Мне кажется, любовь – одно из самых прекрасных чувств, которое испытывать человек. Так что же это за чувство, которому уже не первый век воспевают хвалебные песни и посылают всякие проклятия? Думаю, человек не может жить счастливо без любви. Она многолика. Мы любим родителей, детей, мужей и жён, друзей – и всех по-разному, по-особому. Но к кому бы мы ни испытывали это чувство, настоящая любовь всегда означает понимание, уважение, готовность защитить пойти на жертву ради любимого человека. Сила любви заключается в том, что она пробуждает ответное чувство, лечит душу жизнь. Это то состояние человека, когда душа его наиболее открыта верховным началам добра, истины и красоты. Тот, кто любит, не только требует, но и отдает, не только жаждет наслаждений, но и готов к наивысшим подвигам самоотречения. Подлинная любовь – это ещё и выражение созидательности, она предполагает заботу, уважение, ответственность.
Фантастика та пригодницькі романи — улюблені твори будь-якого підлітка. мабуть, кожен хлопець з нашого класу мріє про такі подорожі, як у робінзона крузо з роману даніеля дефо або у діка сенда з «п'ятнадцятирічного капітана» жуля хочеться пройти і по заплутаних шляхах пригод шерлока холмса з оповідань артура конан дойля, але розумієш недосяжність своїх та коли береш до рук книгу всеволода нестайка «тореадори з васюківки», розумієш, що і ти частенько разом зі своїми друзями опиняєшся у подібних ситуаціях веселих пригод. незвичайні події, які відбуваються з головними героями — явою і павлушею, захоплюють, переносять читача до васюківки аж у «метро» — до станції «клуня» — станції «крива груша», де борсається нещасна свиня манюня. без сліз і сміху читати «тореадори з васюківки» неможливо! здається, що я знайомий з цими хлопцями вже кілька років! павлуша і ява («насправді його іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». гострий на язик дід салимон каже про них: « ява і павлуша пішли. от хлопці! орли! соколи! гангстери, а не хлопці! нема на них буцегарні». павлуша і ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них « гриміла на всю васюківку, як радіо на перше травня». енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні «штуки - викаблуки». за характером павлуша і ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є іван. це він вигадав випустити «пугутькало» в клубі під час лекції на тему «виховання дітей у сім'ї», влаштувати бій биків з головною «героїнею» коровою контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої за своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров'ям і життям, коли почули з глибини колодязя «плаксиве щеняче скімління». попри всі суперечки між друзями, ява зважає на недавню хворобу павлуші і спускається в колодязь: « в тебе була ангіна тиждень тому. тобі не можна в колодязь», — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. крім того, іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив'язаної кози. з того моменту друзів стало троє: павлуша, ява і собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя. як цікаво читати про всі веселі пригоди павлуші та яви — кмітливих та винахідливих героїв всеволода нестайка! здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! книга всеволода нестайка «тореадори з васюківки» стала моєю улюбленою, а герої пригод павлуша і ява — найкращими моїми друзями.
Сюжет романа "Робинзон Крузо" распадается на две части: в одной описываются события, связанные с общественным бытием героя, пребыванием на родине; вторая часть -отшельническая жизнь на острове. Повествование ведется от первого лица, усиливая эффект правдоподобия, автор из текста полностью изъят. Однако, хотя по жанру роман был близок описательному жанру реального происшествия (морской хроники), назвать сюжет чисто хроникальным нельзя. Вот