Тема – протест проти загальноприйнятних норм моралі тогочасної Англії.
Ідея – втеча з сьогодення до радісного світу минулого дитинства. Це внутрішній монолог поета, який живе у духовній пустці, без любові та друзів. Такі самі ідеї турбували його сучасників. Тому поезія Байрона віддзеркалює основні проблеми того часу. Автор послідовно розвінчує жадані для багатьох людей життєві блага: високе становище в суспільстві, багатство, кохання, спілкування в колі друзів. Він вважає, що ці блага дають лише ілюзію щастя, але забирають те, що має справжню цінність, — свободу, волю. “Хотів би жити знов у горах” художні засоби
Метафори: серце стало крижаним; тамує келих скорботу й біль; я серцем завжди сирота; в серці в мене стільки льоду; світ лукавства і облуди.
Порівняння: душа, мов птах прип’ятий; як мені з душного світу, мов голуб до свого кубла, у небо грозове злетіти.
Риторичні звертання: дай утекти мені, талане, на лано урвищ і горбів; То, Правдо, промінь твій жорстокий вернув мене у ниций світ; А ти, о Жінко, світоч вроди.
Риторичні запитання: Навіщо ж темрява ховає той знак останньої межі? Де ж друзів коло? Чом не склалась та приязнь вірна і свята?
Самотність, розчарування відчувається у вірші. Поет був романтиком, тож і вабили його “темні урвища і хребти”, “пустка дика й хмура”, “небо грозове”. Саме дика, незаймана природа, грізна й велична у своїй первозданності, вабить ліричного героя. Він ладен проміняти вищий світ, де людина не може лишатися собою, а вимушена лукавити, брехати, пристосовуватися, на життя наодинці з природою, де виявляються кращі риси людини, відбувається перевірка на міцність Вірш Байрона «Хотів би жити знов у горах…» завжди актуальний, оскільки в ньому показані складні духовні шукання особистості, осмислюється місце людини у світі й утверджуються волелюбні ідеї. Автор протестує проти ницого, бездуховного суспільства, прагнучи у світ мрії, свободи, високих ідеалів .
стремясь заполучить выгодный контракт, мистер дурсль приглашает в дом мейсонов. гарри должен тихо сидеть у себя в комнате, как будто его вообще нет, но с появлением домового эльфа добби, стремящегося об опасности и отговорить от долгожданной поездки в хогвардс, сделать это непросто. род, фред и джорз уизли вызволяют гарри из , и они отправляются в «нору». пришло время отправляться в хогвартс. рону и гарри не удается попасть на платформу девять и три четверти, поезд уходит без них. друзья решают воспользоваться летучим фордиком мистера уизли. странные голоса слышатся гарри, а в хогвартсе происходят нападения на учеников и ходят слухи о тайной комнате с его чудовищем, наследием слизерина, что должно изгнать грязнокровок. дуэльный клуб, раскрывает окружающим возможность гарри разговаривать со змеями, что вызывает определенные подозрения. в руки к гарри попадает волшебный дневник тома реддла, 50 лет назад ему удалось «изобличить» того, кто в первый раз открыл тайную комнату. им оказался хагрид. хагрид арестован, а даблдор отстранен от занимаемой должности. однако, совет хагрида: «следовать за пауками» - и встреча с арагогом друзьям подсказку. джини уизли попадает в руки к наследнику слизерина. вход в тайную комнату оказывается в туалет плаксы миртл. гарри сталкивается с томом реддлом (он же волан-де-морт), использующий силы джини для того, чтобы стать телесным. реддл выпускает василиска. мечом гриффиндора гарри побеждает василиска и при его зуба уничтожает дневник реддла.
Дано высказывание : "нужны ли в мире доброта, справедливость и милосердие.? " попробуем разобраться в его смысле. во-первых, человек не всегда добр, как бы нам этого не хотелось, так же это относится к справедливости и милосердию. человека судят по поступкам. милосердие-это поступок от души. является самым святым поступком, ибо без доброты человек вовсе не человек. справедливость-это честность. чистота души. такой человек не станет обманывать, тем самым ухудшать мнение о себе, он ответит предельно честно. такие понятия, как доброта, справедливость и милосердие связаны между собой одним тем, что ими должен владеть настоящий человек, душа которого чиста, а сердце добросовестно продолжает совершать добро. во-вторых, людей с такими качествами мало. чтобы стать для окружающих не просто человеком, а кем-то более развитым и воспитанным, нужно владеть этими качествами. добро всегда побеждает зло. милосердие поддерживает его, а справедливость оправдывает поступки! будь добр к миру и он ответит тебе взаимностью.
ответ: Автор – Дж. Байрон.
Рік написання – 1807.
Збірка – «Години дозвілля» (Hours of idleness).
Тема – протест проти загальноприйнятних норм моралі тогочасної Англії.
Ідея – втеча з сьогодення до радісного світу минулого дитинства. Це внутрішній монолог поета, який живе у духовній пустці, без любові та друзів. Такі самі ідеї турбували його сучасників. Тому поезія Байрона віддзеркалює основні проблеми того часу. Автор послідовно розвінчує жадані для багатьох людей життєві блага: високе становище в суспільстві, багатство, кохання, спілкування в колі друзів. Він вважає, що ці блага дають лише ілюзію щастя, але забирають те, що має справжню цінність, — свободу, волю. “Хотів би жити знов у горах” художні засоби
Епітети: дітям безжурним, в морях суворих, хвиль розбурханих, Англії пихатій, грізний океан, вертепний галас, втіх нещирих, дух похмурий мій, небо грозове.
Метафори: серце стало крижаним; тамує келих скорботу й біль; я серцем завжди сирота; в серці в мене стільки льоду; світ лукавства і облуди.
Порівняння: душа, мов птах прип’ятий; як мені з душного світу, мов голуб до свого кубла, у небо грозове злетіти.
Риторичні звертання: дай утекти мені, талане, на лано урвищ і горбів; То, Правдо, промінь твій жорстокий вернув мене у ниций світ; А ти, о Жінко, світоч вроди.
Риторичні запитання: Навіщо ж темрява ховає той знак останньої межі? Де ж друзів коло? Чом не склалась та приязнь вірна і свята?
Самотність, розчарування відчувається у вірші. Поет був романтиком, тож і вабили його “темні урвища і хребти”, “пустка дика й хмура”, “небо грозове”. Саме дика, незаймана природа, грізна й велична у своїй первозданності, вабить ліричного героя. Він ладен проміняти вищий світ, де людина не може лишатися собою, а вимушена лукавити, брехати, пристосовуватися, на життя наодинці з природою, де виявляються кращі риси людини, відбувається перевірка на міцність Вірш Байрона «Хотів би жити знов у горах…» завжди актуальний, оскільки в ньому показані складні духовні шукання особистості, осмислюється місце людини у світі й утверджуються волелюбні ідеї. Автор протестує проти ницого, бездуховного суспільства, прагнучи у світ мрії, свободи, високих ідеалів .
Объяснение: