Тема добра і зла стара як світ. З давніх-давен ці два кардинально протилежні поняття ведуть боротьбу за право взяти гору один над одним. З незапам'ятних часів добро і зло змушують людей сперечатися про те як відокремити чорне від білого. У житті все відносно.
Поняття добрий і злий збірні. Іноді, здавалося б добрий, благий вчинок призводить до негативних наслідків. Також як і в недоброму ділі деякі знаходять для себе плюси.
Добро і зло завжди нероздільні, одне не виключає іншого. Наприклад, якщо для однієї людини якась новина приносить радість і несе в собі добро, в іншого ця новина може викликати засмучення і негативні емоції, відповідно нести в собі зло. Іноді зі злом люди ототожнюють деякі предмети і явища: «гроші-зло, алкоголь-зло, війна-зло». Але якщо подивитися на ці речі з іншого боку? Чим більше грошей, тим більш незалежним і забезпечений людина, він ситий і щасливий, він готовий нести в світ добро. Алкоголь в малих дозах, як це не парадоксально теж може нести в собі добро - фронтові сто грамів служили на війні добру службу, піднімаючи бойовий дух солдатів і виступаючи в якості знеболюючого при важких пораненнях.
І навіть сама війна, начебто зовсім негативне явище, теж несе в собі частинку хай не добра, але певної користі: завоювання нових земель, згуртованість і братерство союзників, виховання волі до перемоги.
За традицією в казках і фільмах добро завжди перемагає зло, проте в житті далеко не завжди торжествує справедливість. Але збираючись зробити кому то підлість, потрібно завжди пам'ятати про всесвітній «закон бумеранга» - «зло, випромінювання тобою, до тебе повернеться неодмінно». Давайте почнемо з себе, будемо один одному добрішими і милосерднішими і може бути тоді в нашому жорстокому сучасному світі добра стане трішки більше, ніж зла.
```Сегодня, помимо дня Соборности Украины и маминого ДР, занятная дата: 225 лет со дня рождения Байрона. Казалось бы – ну какой с него прок современному деловому и занятому позарез человеку?
Однако Байрон – это не просто великий поэт (лично я не являюсь его большим поклонником – мне симпатичнее Роберт Бёрнс или поэты "Озерной школы").
Байрон – это гениальный тренд-мейкер: он сумел ощутить, выразить, мультиплицировать и сделать доминирующим на несколько десятилетий определенное мироощущение, отношение к жизни. Байронический герой – это сильнорефлексирующий одинокий сверхчеловек, разочарованный идеалист, одиночка, покоритель и губитель женщин, высокомерный, циничный, таинственный, несущий настроение "мировой скорби", ощущающий резкий разлад между собой и окружающим миром. Евгений Онегин, Печорин, пушкинский и байроновский Мазепа, граф Монте-Кристо, реальный Наполеон – все они в некотором смысле потомки байроновского Чайльд-Гарольда.
Самым известным воплощением байронизма в украинской литературе может считаться вот это стихотворение Мыколы Петренка, ставшее мегапопулярным романсом```