5 октября родился Михаил Юрьевич Лермонтов. Его считают прямым продолжателем Пушкина. Но мало кто обращает внимание на то, что Лермонтов погиб в том возрасте, в котором Пушкин только начинал свой творческий путь! В 14 лет юный гений уже написал поэмы «Кавказский пленник», «Корсар», «Черкесы»; а в 15 – поэму «Олег», стихотворения «К гению».
А.Чехов "Хирургия"-Дьячок Вонмигласов и "радетель"-врач Курятин с окурком в руке,сама ситуация абсурдна,а персонажи вызывают смех.С "умным ", в кавычках,видом фельдшер пытается удалить зуб. Представьте картину происходящего.Фельдшер Курятин полностью оправдывает фамилию,он как "курица лапой "пытается что-то делать,да толком не знает как,при этом держа в руке сигару. Пытаясь удалить зуб,он не знает какой инструмент ему нужен ,поэтому делает всё чудовищно непрофессионально,причиняя вред больному.Небрежно одетый,с всклокоченными волосами фельдшер ведёт заумные разговоры о хирургии,не имея представления о чём говорит.Сначала он пытается пустить "пыль в глаза",придаёт значимость своей персоне обрывками глупых фраз,но после первой неудачной попытки он становится бес пытается успокоить дьячка,но это не получается.Поэтому,вид меняется на глазах и Курятин начинает вырывать зуб с небрежно-напыщенным видом,а заканчивает с помято-глупым,несуразным видом. Дьячок Вонмигласов -преклонных лет старец,высокий и плотного телосложения,который крестится от страха и божится всё время.Одет в коричневую рясу,на одном глазу бельмо,а на носу бородавка,напоминающая муху.Речь косноязычна и однообразна,но он считает себя важной персоной и пытается сохранить достоинство,компенсируя правильность речи её громкостью.Сначала он смиренно даёт плату,с поклоном.Бестолковые речи согласия сменяет возмущение,от боли слёзы катятся из глаз.Дьяк начинает ругаться и в конце в бешенстве покидает больницу,держась руками за распухшую щёку. Серость,необразованность дьячка и горе-фельдшера,суеверия,страх,чинопоклонение-всё вызывает смех,тонкий юмор Чехова высмеивает человеческие недостатки,глупость людей,непрофессионализм,всё это делает рассказ весёлым и забавным.
Події відбуваються 1241 року. Боярин Тугар Вовк прибуває з дочкою Мирославою у Тухольщину в Карпатах, де князь подарував йому землі. Максим, син місцевого старійшини Захара Беркута, та боярська дочка закохалися, — та Тугар Вовк категорично проти їхніх стосунків. Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояку, котрий мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на сторону яких переметнувся ще під час битви на Калці.Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. До тухольської общини прибуває підмога з сусідніх громад, а також Мирослава, яка переказує план Максима по перемозі та знищенню монголів. Тухольці пускають загарбників у долину села, і перекривають вихід. Монголи безуспішно пробують прорватися. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватись. Відчуваючи що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом відродиться вона, і настануть щасливі часи її відродження. У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.
5 октября родился Михаил Юрьевич Лермонтов. Его считают прямым продолжателем Пушкина. Но мало кто обращает внимание на то, что Лермонтов погиб в том возрасте, в котором Пушкин только начинал свой творческий путь! В 14 лет юный гений уже написал поэмы «Кавказский пленник», «Корсар», «Черкесы»; а в 15 – поэму «Олег», стихотворения «К гению».