Європейська культура XIX століття - складний, бурхливий, настояний на сперечаннях період розвитку західноєвропейської культури і образотворчого мистецтва у 19 ст. Як і в 16 ст. початок дев'ятнадцятого сторіччя не нагадував його кінець. Початок сторіччя пройшов під пануванням консервативних форм класицизму та ампіру, що прийшли ще з 18 ст. та обслуговували панівні класи суспільств та військову еліту.
Але пройшла швидка зміна декількох стилістик без створення якогось одного напрямку. Лише наприкінці 19 ст. частково функцію головного стилю перебрав на себе народжений модерн (сецесія), що однак, співіснував з декількома швидкоплинними стилістиками на кшталт декадансу, символізму, пізнього імпресіонізму,
«Сказка ложь, да в ней намек, добру молодцу урок!». Эту истину мы знаем с детства, но за «урок» сказку любят взрослые, а детям в сказках более интересны жизненные испытания героев, захватывающие моменты и волшебные превращения. Читать сказки детям — уже великое дело. А вот придумывать сказки для конкретного ребенка — дело не только увлекательное, но и невероятно полезное. Существует целое направление в практической психологии — сказкотерапия. Но кто сказал, что это удел профессиональных психологов? Научиться придумывать сказки для своих детей может каждый думающий родитель — было бы желание
Объяснение: