Душа летить в дитинство, як у вирій,
бо їй на світі тепло тільки там.
Л. Костенко
Чарівний світ дитинства... Незабутня пора життя людини. Світ, у якому існують казка й бувальщина, світ, у якому завдяки батькам ми завжди почуваємо себе захищеними, сміливо будуємо найвідчайдушніші плани й у мріях переносимося у найдальші краї. І навіть ставши дорослими, ми, якщо нам погано, повертаємося думкою у дитинство. Там завжди нас чекають радість, світлі надії, віра в те, що все на світі можливе. Існує там і чарівна крамниця, створена уявою великого письменника Герберта Веллса.
Світ дитинства — світ казки. Я сміливо відкриваю двері у казку і потрапляю в цю чудову чарівну крамницю. І що за дива починаються довкола мене! Ввічливо киває мені головою, як давній знайомий, поважний іграшковий тигр, невідомо звідки з'являються найрізноманітніші кришталеві кульки і чарівний капелюх. А на підлозі — дивовижні чарівні дзеркала, що можуть звужувати й видовжувати предмет, збільшувати й зменшувати його. Пройшовши далі в крамницю, я бачу, як переді мною з'являється раптом незвичайний, схожий на фокусника, продавець, який повідомляє, що всі товари, які тут є, добуваються чарівним шляхом. І говорить, що потрапити в цю незвичайну чарівну крамницю можуть лише гарні й слухняні діти. Далі продавець починає витрушувати з капелюха яйця, мармурову кульку, годинник. Дива та й годі! Цікавим там був і коник-гойдалка, і чарівний іграшковий меч. А якими чудовими були чарівні олов'яні солдатики, які крокували, наче справжні! А ще там були справжнісінькі живі кролик із голубом
Объяснение:
Объяснение:
В рассказе Айтматова “Красное яблоко” рассказывается о том, как супруги долго жили вместе, они имели дочку Анару. Супруги решают расстаться, чтобы выяснить свои чувства. Исабеков скучает, он пишет жене письмо. Исабеков хочет в письме Сабире признать свои ошибки, написать, что был невнимательным к жене и дочке, что не проявлял любви. Но он стесняется своих откровенных мыслей, намучившись, мужчина не написал письмо к Сабире. Потом он поехал с дочерью туда, где они раньше часто гуляли. В саду стояли яблони без яблок. Анара пошла в сад. Исабеков думает о своей семье. Девочка находит в саду яблоко, очень красивое. Красное яблоко как-будто ждало девочку. Исабеков вспомнил, что в молодости, когда он был студентом, то нашел тоже яблоко. Он подарил его девушке, берег это яблоко для нее. Но она не поняла его. Стала смеяться над ним и ушла. Потом он уже не хотел дарить девушкам яблоки. Когда Анара нашла яблоко, Исабеков понял, что его жене надо дарить яблоки. Исабеков отправляет телеграмму, а дочь написала маме, что они привезут ей яблоко. Отец с дочерью отправляются к матери.
В рассказе Айтматова поднимается проблема отношений в семье. В отрывке из рассказа говорится о том, как девочка находит в саду яблоко. Это нашедшееся яблоко напомнило отцу, что когда-то девушка не приняла от него яблока. Но он понимает, что надо помириться с женой, она всегда будет принимать его яблоки. Яблоко нашлось, мужчине надо верить в их семью, что они снова будут все вместе. Я думаю, что в семье надо все прощать, быть внимательным и терпеливым друг к другу.
ро5о6т6ь6ь6ь66ьь6ь6ь5ьеьеьел5лнтетктетет5ь5т5т5ь5ь5т5т5тет5