М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
миша1128
миша1128
05.03.2022 00:38 •  Литература

СОЧИНЕНИЕ ТАРАС БУЛЬБА. 7 КЛАСС ПЛАН
ВСТУПЛЕНИЕ (ИСТОРИЯ НАПИСАНИЯ)
ТАРАС БУЛЬБА НАЦИОНАЛЬНЫЙ ГЕРОЙ, ПОРТРЕТ ТАРАСА
НЕТ УЗ СВЯТЕЕ ТОВАРЕЩЕСТВА
ОТНОШЕНИЕ К ЖЕНЕ И ДЕТЯМ
ЗАП.СЕЧЬ В ЖИЗНИ КОЗАКОВ
ПОВИДЕНИЕ В БОЮ ТАРАСА И ДЕТЕЙ
РЕЧЬ О ТОВАРИЩЕСТВЕ
ГИБЕЛЬ ОСТАПА
ДАЛЬНЕЙШАЯ СУДЬБА ТАРАСА
ЗНАЧЕНИЕ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ

👇
Ответ:
VladKot133
VladKot133
05.03.2022

ответ:У своїх творах Гоголь розповідав про неймовірні пригоди по закутках людської душі, про абсурдні комічних ситуаціях, а часом описував і зовсім фантастичні події. Однак одна його повість яскраво виділяється на тлі інших. Історія про сміливих захисників своєї волі і національної незалежності, розповідь про часи колишньої слави і безчинства польської знаті.Це повість про героїчне минуле і про самих героїв. Події розгортаються в козацькій середовищі. Запорожці представлені як єдиний організм, злитий з тисячі окремих самостійних частин. Кожен козак - гідний захисник своєї Вітчизни, доблесний воїн і вірний товариш. Опис Тараса Бульби, головного героя цього твору, є збірним образом всіх запорізьких козаков.Автор нечасто згадує про те, якою була зовнішність Тараса Бульби. Здається, читачеві досить цієї характеристики: товстий чоловік середніх років з прямою поставою, великими вусами і оселедцем на голові. Він одягнений в типову козацький одяг: в шаровари, які були «ширше Чорного моря», папаху з чорних смушків з червоним верхом. Бульба говорить голосно, але неквапливо, що говорить про нього як про успішне оратора і лідера. Тарас практично не випускає з рук свою курильну трубку. Ну і, звичайно ж, відмінно тримається в сідлі - вміння, без якого важко уявити запорізького козака. Але, тим не менше, портрет Тараса Бульби дуже легко уявити. Потрібно звернути увагу ще й на те, які ще опису зовнішнього вигляду є в тексті твору. Так, Остап, старший син Тараса, описується так само бідно: міцне тіло, похмурий погляд, вид, що відображає «широку силу лева». Тут, як і в випадку з портретним зображенням Бульби, акцент зроблений на погляді, поставі, умінні тримаються. У Бульби-старшого вираз обличчя серйозне, владне, розумний погляд. Він важкий, але в той же час міцний і м'язистий. І сам персонаж Остапа в такому розумінні стає ближче до батька. У Тараса був ще один син - Андрій. У випадку з цим персонажем справи йдуть трохи інакше. Відомо, що у Андрія були тонкі риси обличчя, засмаглі щоки, оксамитові брови, «ясністю сяяли його», а вуса блищали як шовк. Неодноразово повторюється, що Андрій був дуже гарний. Це нетипове опис для козака. Але ж і Андрій надходить незвично, можна навіть сказати, зухвало. Саме Андрій, в зовнішності якого спочатку показана його «несхожість», зраджує Батьківщину, віру і батька. Цікаво, що якщо помітити такий авторський хід в перших розділах повісті, то легко припустити чим може закінчитися проізведеніе.Остап і Тарас ніколи б так не надійшли. Вони представляються читачеві справжніми козаками - сміливці, досвідчені воїни, вершники. В описі цих персонажів не сказано про красу вусів, сказано лише про те, що і батько, і син були вусаті. Зрозуміло, у них був брови, але вони були абсолютно звичайні, несхожі на оксамит. Чому ж так мало уваги приділено цим образам? Чому в свідомості читача портрет Тараса Бульби нерозривно пов'язаний з хрестоматійним уявленням про запорожців? У Гоголя не було намірів наділяти Бульбу унікальними рисами, як, наприклад, Андрія. До того ж сам Бульба своєї зовнішності приділяв мало уваги. Він зневажливо і недовірою ставився до всяких надмірностей і «панським замашок»: «шаровари червоного сукна були забруднені дьогтем для свідчення повного до них зневаги» .Внешность героя тут відіграє другорядну роль. Тарас Бульба вже немолодий, для нього самого важливою стає внутрішня краса. Вірність своїм ідеалом і боргу - ось що представляє для козака найвищу цінність. Опис зовнішності Тараса Бульби замінено докладним зображенням характеру. Це мужній і рішучий чоловік.Не можна сказати, що Бульба любить дружину, але, з іншого боку, він неймовірно дорожить своїми синами. Для Тараса важливий закон товариства, адже це запорука перемоги над ким би то не було. Розрізнене військо, всередині якого будуть постійні конфлікти і бійки, довго не зможе проіснувати. Він ратує не тільки, а згуртованість серед козаків, а й за єдність всередині держави. Тарас особисто допомагає тим, кого пригноблюють або притискають орендарі, поляки чи інші представники влади. Він полковник старого гарту, запорізький козак. Наведені вище словосполучення є візитною карткою цього персонажа. Образ запорозького козака яскраво представляється будь-якій людині, знайомому з історією України. Волелюбні люди, відчайдушно боролися за недоторканність свого народу, які віддали життя за незалежність Батьківщини, які не беруть ніяких компромісів. Саме таким і був Тарас Бульба. Підводячи підсумок, можна зробити наступний висновок: Гоголь навмисно не деталізує зовнішній вигляд головного героя повісті. В такому випадку образ Тараса стає збірним, тобто вбирає в себе всі кращі риси козаків, одночасно з цим представляючись читачеві таким собі ідеалом. Важливо пам'ятати, що письменник не прагнув ні до історичної правди, ні до реального відображення справжніх характерів.

Объяснение:Наведене опис Тараса Бульби, його портрета і зовнішнього вигляду може бути використано учнями 6-7 класів під час написання твору «Опис Тараса Бульби».

4,8(29 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Nikoletta2550
Nikoletta2550
05.03.2022
Лермонтовская «Родина» — художественно совершенный и сложный поэтический феномен, в чём убеждался не один внимательный учитель, готовя урок по этой теме и повторяя вслед за Н.А. Добролюбовым слова об “удивительном стихотворении”, в котором поэт “понимает любовь к отечеству истинно, свято и разумно”1. Тем более обидно, что среди многочисленных литературоведческих комментариев к «Родине», даже самых пространных и содержательных (Д.Максимова, В.Мануйлова и др.), учителю не встретится, к сожалению, целостный разбор лермонтовского стихотворения, раскрывающий действие многих художественных факторов, которые не улавливаются при общем проблемно-тематическом взгляде на него.Но не только это побудило меня завести речь о лермонтовском стихотворении. Спустя 120 лет после публикации «Родины» в апрельском номере «Отечественных записок» за 1841 год будет написано стихотворение под тем же, в сущности, названием, в котором другой великий русский поэт на закате жизни, подобно М.Лермонтову, подытожит свои отношения с Россией, её пространством, историей, народом. Речь идёт о стихотворении Анны Ахматовой «Родная земля» (1961).“Зеркальность” проблематики и архитектоники этих произведений, как и их особое итоговое положение в творческой судьбе авторов, бросается в глаза. В том и в другом сюжет строится на прямой полемике с неистинным патриотизмом, которая сменяется образным утверждением — ответом на центральный для каждого поколения русских людей вопрос: что есть родина для меня лично. Тем более удивительно, что несомненная перекличка двух замечательных стихотворений не привлекла, насколько нам известно, пристального внимания ни у писавших о поэзии Ахматовой, ни у исследователей лермонтовских традиций в русской литературе ХХ века2.Надеюсь, что предлагаемый ниже целостный анализ «Родины» М.Лермонтова и «Родной земли» А.Ахматовой не только позволит глубже понять смысл и художественное совершенство этих произведений, несущих в себе отпечаток жизненной судьбы, сознания и стиля их авторов, но и откроет одну из значительных и плодотворных традиций отечественной поэзии.Начнём, естественно, со стихотворения М.Лермонтова. Внимательный взгляд на разные образные пласты «Родины» открывает взаимосвязь всех компонентов содержательной формы и их взаимодействие в движении эмоциональной мысли автора.
4,6(70 оценок)
Ответ:
Vity144
Vity144
05.03.2022
 В рассказе Ивана Сергеевича Тургенева «Муму» дворник Герасим самое замечательной лицо из всей челяди. Это мужчина высокого роста, могучего телосложения и глухонемой от рождения. В руках у него спорится любая работа, потому что природа наделила его необычайной силой. 
     Барыня привезла Герасима из деревни к себе в город на службу. Ему купили одежду, сапоги и определили его дворником. Свою работу дворник Герасим исполнял очень усердно и аккуратно, любил во всём порядок. За эти качества его уважали и побаивались. 
     Барыня жаловала Герасима, как верного и сильного сторожа. Она держала многочисленную прислугу. Из всей прислуги прачка Татьяна полюбилась главному герою своим кротким и робким нравом. Встретив её, он радовался и старался угодить ей. Герасим охранял и оберегал Татьяну от насмешек и колких словечек. 
     По распоряжению барыни башмачника Капитона женили на прачке Татьяне. Конечно, это очень не понравилось Герасиму, он переживая, долго просидел в своей коморке. А потом подарил Татьяне красный, бумажный платок. И когда башмачника с прачкой отправили в деревню, Герасим пошел провожать их. В этом проявился его кроткий и добрый нрав. 
     На обратном пути Герасим нашел голодного и замерзшего щенка, которого по доброте своей забрал с собой. Он ухаживал за своей питомицей, как мать ухаживает за своим ребенком. Герасим назвал собаку Муму. Он очень сильно полюбил ее, а она ласкалась ко всем, но любила одного дворника. 
     Конечно, барыня даже не подозревала о существовании Муму. После одного неприятного случая она распорядилась, чтобы собачка больше не показывалась на дворе, слуга исполнил ее приказ и отнес ее на базар. В то время, когда Герасим не обнаружил в коморке и на дворе собаку, он очень сильно расстроился. Потом Муму вернулась к дворнику. Герасим стал очень осторожен, выгуливал собаку только по ночам и всячески старался скрыть ее от людских глаз. В конце концов про собаку все-таки узнали. От барыни последовал приказ убить щенка. Герасиму это было трудно сделать, но он решился. 
     На следующий день дворник пошел в харчевню, поел сам и накормил Муму. Он решил пойти к реке и утопить собаку. Конечно, Герасиму было очень жалко Муму, но он не мог не выполнить приказания барыни. После всего этого дворник Герасим возвратился в свою деревню и стал жить, как и прежде. 
     Мне очень нравится дворник Герасим, потому что он сильный, мужественный, старательный, трудолюбивый. Он любую работу стремится выполнить хорошо. Герасим добрый, старается защитить тех, кто слабее его. Он очень любит животных и с нежностью заботится о них. Вот за эти качества мне нравится Герасим из рассказа И. С . Тургенева «Муму».
4,7(79 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ