Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року[1][2]:# 1 в селі Моринці, нині Звенигородського району Черкаської області, Україна.[15]. Був третьою дитиною селян-кріпаків Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко після сестри Катерини (8 (20) листопада 1804 — близько 1848) та брата Микити (16 (28) травня 1811 — близько 1870)[16].
За родинними переказами, Тарасові діди й прадіди з батьківського боку походили від козака Андрія, який на початку XVIII століття прийшов із Запорізької Січі. Батьки його матері, Катерини Якимівни Бойко, були переселенцями з Прикарпаття.[17]
1816 року сім'я Шевченків переїхала до села Керелівка Звенигородського повіту (нині Шевченкове Звенигородського району), звідки походив Григорій Іванович [2]:# 2. Дитячі роки Тараса пройшли в цьому селі. 12 (24) травня 1816 року народилася Тарасова сестра Ярина[18], 26 січня (7 лютого) 1819 року — сестра Марія[19] а 8 (20) березня 1821 року народився Тарасів брат Йосип[20].
Восени 1822 року Тарас Шевченко почав учитися грамоти у дяка Совгиря.[21] [22] Тоді ж ознайомився з творами Григорія Сковороди.
29 січня (10 лютого) 1823 року його старша сестра Катерина вийшла заміж за Антона Красицького — селянина із Зеленої Діброви, а 20 серпня (1 вересня) 1823 року від тяжкої праці й злиднів померла мати Катерина. [2]:# 4
7 (19) жовтня 1823 року батько одружився вдруге з удовою Оксаною Терещенко[23], в якої вже було троє дітей[2]:# 5[24]. Вона жорстоко поводилася з нерідними дітьми, зокрема з малим Тарасом[25]. 22 червня (4 липня) 1824 року народилася Тарасова сестра Марія — від другого батькового шлюбу[26].
Хлопець чумакував із батьком. Бував у Звенигородці, Умані, Єлисаветграді (тепер Кропивницький)[27]. 21 березня (2 квітня) 1825 року батько помер,[2]:# 6 і невдовзі мачуха повернулася зі своїми трьома дітьми до Моринців.
1) Один там только и есть порядочный человек: прокурор; да и тот, если сказать правду, свинья
2) Ничего не может быть приятнее, как жить в уединении, наслаждаться зрелищем природы и почитать иногда какую-нибудь книгу…
3)Русь, куда ж несешься ты? дай ответ. Не дает ответа.
4)Таков уже русский человек: страсть сильная зазнаться с тем, который бы хотя одним чином был его повыше, и шапочное знакомство с графом или князем для него лучше всяких тесных дружеских отношений.
5)"Выражается сильно российский народ! И если наградит кого словцом, то пойдёт оно ему и в род в потомство."6)"Полюби нас чёрненькими, а беленькими нас всякий полюбит."
7)"Как ни глупы слова дурака, а иногда бывают они достаточны, чтобы смутить умного человека."
8)"Нет слова, которое было бы так замашисто, бойко, так вырывалось бы из-под самого сердца, так бы кипело и животрепетало, как метко сказанное русское слово."