«українська сила» -- це серія захоплюючих книг про легендарних українців, сильних духом і тілом богатирів, героїв, силачів. автором книги про легендарного закарпатського богатиря івана силу (івана фірцака-"кротона") є олександр гаврош. це весела, захоплююча, сповнена пригод розповідь про простого хлопця із закарпатського села білки, який, завдяки надзвичайній фізичній силі, а також силі духу і доброті, здобув собі славу найсильнішої людини світу, перемагав найвидатніших богатирів, разом із мандрівним цирком побував у багатьох країнах світу. розповідь базується на реальній біографії українського силача івана фірцака, ім’я якого повертається з небуття. одним зі сучасних натхненників цієї історії для юних читачів є василь вірастюк, тому в книжці ви знайдете його передмову. у великому місті на івана силу – парубійка з гірського села – чекає багато карколомних пригод, випробувань і небезпек, а ще – зустрічі з вірними друзями та, звичайно, справжнє кохання. незвичайна сила, працьовитість і добре серце ведуть його від перемоги до перемоги: від вантажника на вокзалі – до чемпіона республіки, від циркового силача у цирку пані бухенбах – до найдужчої людини світу.
Герда — сказочный образ маленькой девочки, воплощение любви, верности, мужества и бесстрашия. сила герды, по словам андерсена, «в ее милом, невинном детском сердечке» . герда спасает своего друга кая, околдованного снежной королевой. в сердце кая проник осколок «волшебного зеркала тролля» , и все вокруг предстает перед ним в искаженном виде. злая снежная королева кажется ему умной и прелестной, образцом совершенства. она увозит кая в свой волшебный замок. герде приходится преодолеть множество трудностей, прежде чем ей удается отыскать своего друга. но ее любовь преодолевает все преграды. слезы герды, упавшие каю на грудь, растопили лед, сковавший его сердце. победа герды выражает философскую идею сказки — торжество искреннего, непосредственного чувства над холодным и бесстрастным разумом.
ответ: Еще в 1855 году он работал над проектом переформирования армии, в котором выступал против варварского наказания – “прогнания сквозь строй”.