Мабуть кожна людинать колись замислювалась над тим,чому існує людство,та чому сама людина існує взагалі. Для людей є ціллю прагнути чогось більшого,ніж звичайне життя, наприклад добра, багатства, краси або навіть безсмертя. Але людина знає, що життя не вічне та хочеться щось зробити корисне для нашого життя.
Кожна людина може залишити після себе щось корисне для людства, щось важливе. Вона може написати книгу,зробити відкриття,придумати та створити ліки, народити дітей та виховати нове покоління- все це залишиться на нашій планеті і це може змінити наше життя. Багато людей, що вже вже давно померли, які наприклад щось відкрили в науці або щось розробили, залишаються у людській пам'яті, бо вони залишили великий слід у нашому житті. Тому,прагнути чогось високого-це природне бажання людини і коли людина прагне чогось й діє - це дуже добре.
За этот год изучение литературы многое изменило во мне. В первую очередь- взгляд на мир. После прочтения таких авторов, как (здесь идёт допустим Пушкин или Лермонтов(выбераешь сама))) я поняла, что такое истинная поэзия. Стихи этих поэтов написаны действительно красивым, созвучным и прекрасным русским языком...
Но ведь не только поэзией славилась наша страна, здесь, на страницах учебника встречаются произведения, по красоте не уступающие стихам Пушкина. Например: (я вот изучаю в 6ом классе "Разноцветную бабочку") философская сказка Андрея Платонова "Разноцветная бабочка". Здесь главная героиня ждёт, надеется встретить своего сына и живёт ради этого...Она научила меня упорству, желанию достичь цели.
Этот год был для меня самым познавательным за всю мою недолгую школьную жизнь. Я поняла, что такое любовь, верность, доброта, честность.
Подробнее - на -