Вакула — один из главных героев повести Гоголя «Ночь перед рождеством«. Вакула — кузнец, молодой парубок. Он добрый, смелый, сильный, отважный, весёлый, находчивый. Он влюблен в самую красивую девушку Оксану и страдает от неразделенной любви, с горя даже хотел утопиться. Но Оксана предоставила Вакуле шанс — он должен добыть ей черевички самой царицы. Вакула оказался неробкого десятка и смог исполнить прихоть возлюбленной. Даже будучи набожным человеком, он не побоялся оседлать черта, перекрестить себя и его, слетать в Петербург и попасть на прием к самой Екатерине. Вакулу не прельстил блеск и красота столицы, красиво одетые люди, роскошество дворцов, он возвращается к себе на малую родину с чувством выполненного долга. Поразившись отваге, удале и смекалке Вакулы, Оксана полюбила кузнеца. Так красивый молодой Вакула добился руки и сердца юной красавицы...
Максим Яценко, дядька Петруся Попельського, головного героя повісті Володимира Короленка "Сліпий музикант" - вельми важливий персонаж, хоча і не є головним героєм. Саме завдяки участі дядька в вихованні Петра хлопець став таким, яким став - знаменитим музикантом і впевненною у собі людиною. Характер у дядька максима був, можна сказати, бойовий. Ще молодим він брав участь у боях в складі загону під керівництвом Гарібальді. Під час сутечки з австрійцями був поранений, втратив ногу. Повернувшись додому, Максим вирішує зайнятися вихованням Петруся. Він докладає неабияких зусиль, щоб переконати Ганну Михайлівну, мати Петруся, в тому, що хлопцю шкодить її надмірна опіка. Коли Петро підростає, до дядька приїздять його друг з синами, і Петро грає перед гостями на фортепіано. Потім дядька ініціює візит до усадьби Ставрученків, а також у монастир, де Петрусь спілкується зі звонарями, та до чудотворної ікони. Тобто дядько намагається показати юнаку, що навколо усадьби вирує бурхливе життя, і не треба замикатися в усадьбі, де живеш. Цей урок Петро добре засвоїв. Потім, мандруючи зі сліпцями, він пізнав життя у всіх його проявах і повернувся іншою людиною. І, коли Петро стає знаменитим піаністом, серед глядачав у залі - його дядька Максим, який захоплюється грою племінника та відчуває задоволення, що його життя пройшло не марно.
Максим Яценко, дядька Петруся Попельського, головного героя повісті Володимира Короленка "Сліпий музикант" - вельми важливий персонаж, хоча і не є головним героєм. Саме завдяки участі дядька в вихованні Петра хлопець став таким, яким став - знаменитим музикантом і впевненною у собі людиною. Характер у дядька максима був, можна сказати, бойовий. Ще молодим він брав участь у боях в складі загону під керівництвом Гарібальді. Під час сутечки з австрійцями був поранений, втратив ногу. Повернувшись додому, Максим вирішує зайнятися вихованням Петруся. Він докладає неабияких зусиль, щоб переконати Ганну Михайлівну, мати Петруся, в тому, що хлопцю шкодить її надмірна опіка. Коли Петро підростає, до дядька приїздять його друг з синами, і Петро грає перед гостями на фортепіано. Потім дядька ініціює візит до усадьби Ставрученків, а також у монастир, де Петрусь спілкується зі звонарями, та до чудотворної ікони. Тобто дядько намагається показати юнаку, що навколо усадьби вирує бурхливе життя, і не треба замикатися в усадьбі, де живеш. Цей урок Петро добре засвоїв. Потім, мандруючи зі сліпцями, він пізнав життя у всіх його проявах і повернувся іншою людиною. І, коли Петро стає знаменитим піаністом, серед глядачав у залі - його дядька Максим, який захоплюється грою племінника та відчуває задоволення, що його життя пройшло не марно.
Вакула — один из главных героев повести Гоголя «Ночь перед рождеством«. Вакула — кузнец, молодой парубок. Он добрый, смелый, сильный, отважный, весёлый, находчивый. Он влюблен в самую красивую девушку Оксану и страдает от неразделенной любви, с горя даже хотел утопиться. Но Оксана предоставила Вакуле шанс — он должен добыть ей черевички самой царицы. Вакула оказался неробкого десятка и смог исполнить прихоть возлюбленной. Даже будучи набожным человеком, он не побоялся оседлать черта, перекрестить себя и его, слетать в Петербург и попасть на прием к самой Екатерине. Вакулу не прельстил блеск и красота столицы, красиво одетые люди, роскошество дворцов, он возвращается к себе на малую родину с чувством выполненного долга. Поразившись отваге, удале и смекалке Вакулы, Оксана полюбила кузнеца. Так красивый молодой Вакула добился руки и сердца юной красавицы...