Письменник-фантаст, народився в Нью-Йорку в 1928 році. Він рано навчився читати і з дитинства мріяв стати письменником. Вже перші фантастичні оповідання, які друкувалися в журналах, подобалися читачам, і редактори з нетерпінням чекали нових. Розповіді Шеклі виділяються невичерпною фантазією, тонким гумором, неординарними фантастичними сюжетами. У 2005 році письменник побував на Україні, чим порадував численних шанувальників його творчості. На жаль, в грудні цього ж року Роберт Шеклі після важкої хвороби пішов з життя, залишивши незавершеними багато творчих планів.
В оповіданні «Запах думки» Шеклі показує аварійну ситуацію в космосі, коли поштовий корабель здійснює вимушену посадку на першу-ліпшу планету, в атмосфері якої достатньо кисню для дихання людини. Кожна незнайома планета загрожує людині як невідомої флорою, так і ворожою фауною. Пілот потерпілого аварію космічного корабля Лерой Кливі в очікуванні порятунку стикається на цій планеті з дивними звірами, що не мають ні очей, ні вух, але які якимось чином переслідують його. Кливі, нарешті, розуміє, що хижаки орієнтуються по «запаху» його думок.
Лерой Кливі зміг врятуватися лише завдяки силі свого розуму, так як людина, дійсно, істота розумна і може знайти вихід в екстремальній ситуації завдяки зусиллям волі і розуму. Кливі останнім зусиллям волі змушує хижаків відступити, представивши себе вогнем, який спалює все на своєму шляху. Ось він, порятунок! Але яке ж було його розчарування, коли дощ погасив весь вогонь. Виявляється, це наспів корабель порятунку, і, побачивши, що бушує пожежа, команда включила систему пожежогасіння . Рятувальників здивувало те, що на тілі Лероя Кливі, який стояв у самому центрі пожежі, не було жодного опіку.
Сила розуму, сила волі, неординарне мислення, – ось що виділяє людину серед тваринного світу. Ці якості допомагають йому сконцентруватися і вижити в несприятливих умовах, а також вистояти в боротьбі зі стихіями.
Объяснение:
Я, матерь божия, ныне с молитвою
Пред твоим образом, ярким сиянием,
Не о не перед битвою,
Не с благодарностью иль покаянием,
Не за свою молю душу пустынную,
За душу странника в мире безродного;
Но я вручить хочу деву невинную
Теплой заступнице мира холодного.
Окружи счастием душу достойную;
Дай ей сопутников, полных внимания,
Молодость светлую, старость покойную,
Сердцу незлобному мир упования.
Срок ли приблизится часу прощальному
В утро ли шумное, в ночь ли безгласную -
Ты восприять пошли к ложу печальному
Лучшего ангела душу прекрасную.