Майбутній силач прийшов на світ 1899 року в родині Федора Фірцака в селі Білки на Іршавщині. У батьків було десятеро дітей. Його дід Іван Вільхович у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою.
2. Підлітком Іван пошкодував корову і, впрягшись до плуга, сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, хлопець приніс її додому на плечах.
3. Через бійку з односельцем Клином, під час якої Іван Фірцак виламав дубовий хрест, яким лупцював нападника, його посадили до в’язниці, звідки він утік, вирвавши ґрати. Тоді його хотіли покарати нагаями в сільському уряді, але Іван не дався.
4. Чеський чиновник Вацлав Прохазка (Закарпаття тоді входило до складу Чехословаччини), що служив нотарем у Білках, побачивши неабияку силу хлопця, спрямував його з листом-проханням до свого брата, власника заводу в Празі, який потребував дужих робітників. Так Іван у сіряку та крисані з веретяною торбиною поїхав до столиці, хоча перед тим думав помандрувати на заробітки в Бельгію, де трудився його дядько.
5. Однак у Прохазки він не затримався, хоч і зарекомендував себе як робітник добре: крутив корбу, яка підіймала вантажі. Коли йому, звільнивши кількох працівників, запропонували робити це самому (таке було Іванові під силу), він посварився з власником і звільнився.
6. Після заводу Прохазки пішов працювати вантажником на залізничний вокзал, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму від-робляв за півдня.
7. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, що заробляв собі на прожиток виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився трагічно, його забрали на носилках. Однак тоді Івана помітив тренер Ондржей Нейман. Фірцак називав його «паном професором». Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм
1.Мальчик сделал это не нарочно. Он искренне хотел насобирать ягод, чтобы бабушка продала их и купила пряник конём. Но, связавшись с левоньевскими мальчишками, главный герой рассказа пошёл у них на поводу. Сами они, не привыкшие трудиться, только наелись ягод, а Санька подбил мальчика скормить все собранные ягоды детям дяди Левонтия. Вышло так, что собранных ягод быстро не стало, а Санька ещё и наразумил туесок травой набить и прикрыть сверху ягодами. Прямо в этом туеске и повезла бабушка ягоды.
2.Бабушка верила в него, понимала, что он мучится и раскаивается в своих "злодеяниях". Милосердие и доброта сделали то, чего не сделало бы даже самое тяжелое наказание.
3. 1)Учит доброте, как бы не обиделась бабушка, она все равно заранее купила пряник
2)Учит умению отвечать за свои поступки, ответсвенности
3)Учит иметь собственное мнение, свою голову на плечах, а не идти на поводу других
4)Учит честности и прямоте
5)Учит тому, что делу время, а потехе час.