М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
shepa174
shepa174
07.10.2020 19:58 •  Литература

У МЕНЯ СОР 7 КЛАСС ЛИТЕРАТУРА
Зимний вечер, Пушкин ​


У МЕНЯ СОР 7 КЛАСС ЛИТЕРАТУРАЗимний вечер, Пушкин ​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
SemenOr
SemenOr
07.10.2020
«Гуси-лебеді летять» аналіз твору Рік написання: 1963 Жанр: автобіографічна повість Тема «Гуси-лебеді летять»: зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства М. Стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком. Ідея «Гуси-лебеді летять»: автор закликає не бути «холоднооким», уміти бачити красу, любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска», «щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились». Герої твору «Гуси-лебеді летять» Михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка Мар’яна, дівчина Люба, кобзар Левко, майстер на всі руки дід Дем’ян, ну і, звичайно, дядько Себастіян — це полюс добра. А полюс зла — улізливий кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир, дядько Сергій з його «темною душею»… Особливості твору «Гуси-лебеді летять» • розповідь від першої особи; • автобіографічність; • символічний образ гусей-лебедів; • зв’язок з народознавством; • наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минуле життя інших героїв). Про що «Гуси-лебеді летять» Тільки-тільки відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи військо Пілсудського. У лісах іще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастіян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною,— там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки в своїх стихійних «політбесідах», згадуючи і про підступну «багряницю», Антанту, розруху. «Рощот панам» вони вже дали — поміщицькі маєтки, економії розгромлено, ще «коли настала революція». Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм якраз нарізають ділянки з колишнього панського поля. Цікаво коментує розвиток подій церковний староста, який до нової влади ставиться недовірливо, причому деякі його критичні репліки влучають у ціль досить точно: «…колись усі були люди, а тепер стали — куркулі, середняки і злидні»; «…що було моїм, то було моїм, а тепер ніхто не добере, де моє, де твоє, а де наше». «Гуси-лебеді летять…» історія створення У 1963 році Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство — «Гуси-лебеді летять», де показує людей і обставини так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів. Повість «Гуси-лебеді летять» М. П. Стельмах присвятив своїм батькам — «з любов’ю і зажурою». У творі М. Стельмах показав лад сільського життя з його естетикою, педагогікою й етикою не в якомусь законсервованому стані, а в складній історичній динаміці — під колючими вітрами часу (1921–1922 роки). 11

Джерело: http://dovidka.biz.ua/gusi-lebedi-letyat-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

4,8(79 оценок)
Ответ:
evolved
evolved
07.10.2020

Краткая характеристика героев:

Два генерала и мужик - герои сатирической сказки М.Е. Салтыкова-Щедрина "Повесть о том как один мужик двух генералов прокормил".

Мужик - ловкий, находчивый мужчина, мастер на все руки. Он умеет все: ловить рыбу и дичь, приготовить пищу, построить лодку, чтобы доставить генералов домой.  И при этом мужик - приниженный, робкий человек, не оспаривающий права генералов помыкать им. Ему даже приятно, что генералы не брезгуют его "мужицким трудом".

Два генерала - чиновники в отставке, служившими в регистратуре - "там родились, воспитались и состарились, следовательно, ничего не понимали". Автор показывает генералов невероятно глупыми и бес людьми. Они даже не знают, откуда на их столах берется еда.  Оказавшись на необитаемом острове, полном дичи и съедобных растений, генералы страдают от голода. С проблемой эти представители господствующих классов справляются привычным : находят мужика, чтобы тот все за них делал. Этим автор подчеркивает их полную бес и бесполезность. Генералы ничего не могут делать сами, а только могут пользоваться чужим трудом.

4,6(91 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ