Якщо я правильно вас зрозуміла, то ви мали на увазі або такий план:
1809, 20 березня (1 квітня) – У Великих Сорочинцях (Полтавська губернія Миргородського повіту) народився Гоголь.
1818-1819 – навчається в повітовому училищі міста Полтави
1820-1821 – Письменник живе у полтавського педагога Г. Сорочинського і старанно з ним займається.
1821-1828 – Навчання в Ніжинській гімназії.
1825 – Помер батько Гоголя (В.А.Гоголь-Яновський).
1828 – Після закінчення навчання Гоголь переїжджає до Петербурга. Письменник відчуває серйозну нестачу коштів; працює під псевдонімом В.Алов і видає твір «Ганс Кюхельгартен».
1829 – Він їде в Німеччину і створює твір «Італія».
1830 – Пише повість «Бісаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала».
1830-1831 – Зближується з В. Жуковським і О. Пушкіним, це впливає на його подальшу літературну долю.
1831-1832 – Гоголь створює «Вечори на хуторі біля Диканьки».
1831-1835 – Працює викладачем в патріотичному інституті.
1834-1835 – Отримує посаду ад’юнкта в Петербурзькому університеті.
1834 – Стає учасником Товариства любителів російської словесності, яке було організоване в Московському університеті.
1835 – Гоголь друкує дві збірки творів «Арабески» і «Миргород», що включає в себе твори «Тарас Бульба», «Старосвітські поміщики», «Вій» і т.д.
1835-1842 – Початок роботи над першим томом «Мертві душі».
1836 – опублікована комедія «Ревізор»; починаються її перші постановки в Петербурзькому і Московському театрах; їде за кордон (Німеччина, Франція, Швейцарія і Рим).
1839 – Повернення в Москву; публікація твору «Мертві душі» і повісті «Шинель».
1848 – Паломництво по Святій Землі (Єрусалим).
1851 – Гоголь їде в Москву, де зупиняється в будинку свого старого друга А. Толстого.
1852, 13 лютого – знищення другої книги «Мертвих душ».
1852, 21 лютого (4 березня) – Смерть Гоголя в Москві.
Або ж такий:
Народження письменника, версія про його польське коріння - правда чи фальсифікація?Батьки Гоголя, брати і сестри Гоголя. Багатодітна сім'я. Навчання Гоголя в Полтаві та Ніжині, успіхи письменника в словесності і малюванні Розчарування Гоголя від Петербурга і столичного життя. Перші кроки Гоголя в літературі, вирішальне значення впливу Пушкіна на творчість молодого Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки" - слава і успіх. Розвиток успіху повістями "Миргород" і комедією "Ревізор". Подорож за кордон і закоханість Гоголя в Рим. "Мертві душі" - знаковий твір письменника Провал книги "Вибрані місця із листування з друзям" і критика Бєлінського приводять Гоголя в пригнічений стан Релігійно-містичні настрої письменника привели його до тривалого посту і смерті. Поховання Гоголя.
Лермонтов м. ю. - «о стихотворении м. ю. лермонтова «три пальмы»
Михаил Юрьевич Лермонтов — мой любимый поэт. В его стихах мне слышатся то призыв к действию, неукротимая жажда жизни, то одиночество и скрытая печаль. Волнует поэта и философский вопрос о смысле бытия, который он ставит перед нами в своем стихотворении «Три пальмы». В далеких степях аравийской земли среди раскаленного песка и знойного ветра росли три пальмы. Их широкие зеленые листья давали тень для холодного ручья, бьющего в этом оазисе и дарящего надежду и радость усталым путникам. Однако пальмам мало благодарности одиноких путешественников:
Без пользы в пустыне росли и цвели мы,
Колеблемы вихрем и зноем палимы,
Ничей благосклонный не радуя взор?..
Не прав твой, о небо, святой приговор!
Вероятно, небо услышало ропот пальм потому что тут же на горизонте показался большой богатый караван. Красивые и веселые люди остановились в тени высоких деревьев, родник щедро напоил их свежей ключевой водой. Однако у караванщиков другое представление о смысле жизни, их интересует только собственный комфорт и удобства.
Не задумываясь о других, не заглядывая в будущее, люди без сожаления срубили пальмы, уничтожили оазис для того, чтобы провести ночь у веселого костра. Наутро караванщики ушли, оставив живительный ручей погибать среди «знойных лучей летучих песков».
Читая стихотворение М. Ю. Лермонтова «Три пальмы», невольно задумываешься: а много ли пользы миру принес я или, может, я принадлежу к людям, желающим погреться у костра чужой беды? Всю свою жизнь М. Ю. Лермонтов размышлял над важными жизненными вопросами, и свои мысли он старался выразить в своей лирике. Автор словно вовлекает нас, читателей, в свои размышления, раскрывает перед нами самое заветное из того, что таится в глубинах человеческой души. Поэтому, читая его стихотворения, мы переживаем, грустим и радуемся, живем вместе с его героями. Искренний голос поэта очаровывает, волнует нас, заставляет сопереживать его чувствам и мыслям, обогащает наш внутренний мир.
Лермонтов создавал настоящие шедевры. Например, его пейзажная лирика. Как ярко умел он передать красоту природы во всех ее красках, со всеми ее настроениями! Многие произведения поэта наполнены грустью, трагичностью, и причину этой трагедии автор видел в несправедливом устройстве мира. Примером может служить его стихотворение «Три пальмы».
Действие происходит на фоне прекрасной восточной природы.
В песчаных степях аравийской земли
Три гордые пальмы высоко росли, —
пишет поэт. И нам сразу представляются раскидистые высокие красавицы, которые берегут под «кущей зеленой», дарящей отдых и прохладу, ленточку ручейка с холодной водой. Многие годы журчал студеный родник, а роскошная листва ждала под свою тень уставшего путника. Но никто не приходил к пальмам и не склонялся к живительному ручью, напрасно ждали они странника, который, утомившись от зноя, остановился бы отдохнуть в тени деревьев, с благодарностью приник к «влаге студеной» родника. «На то ль мы родились, чтоб здесь увядать?» — обращаются пальмы к Богу, недовольные своей несправедливой судьбой. И что же ждет их в ответ? Небо услышало мольбу: вдали появился долгожданный караван.
Устроились путники отдохнуть в тени деревьев, наполнили кувшины водой из родника. Казалось бы, оправдались наконец долгие годы ожидания. Но, лишь только спустился вечер, жестокие люди срубили под корень деревья. Дети оборвали зеленую листву, сами пальмы были безжалостно изрублены, «и медленно жгли их до утра огнем». А утром караван спокойно продолжил свой путь, оставив после себя лишь бесплодную почву. И что же мы видим теперь? Вместо зеленой сени листьев, «ныне все дико и пусто кругом». Не с кем пошептаться роднику. Он уже не струится, как прежде, журча холодной волной.
Напрасно пророка о тени он просит —
Его лишь песок раскаленный заносит...
Так бессмысленно погибли гордые пальмы, которые видели смысл всей своей жизни в том, чтобы радовать глаз, дарить влагу и прохладу среди з
Получив аттестат об окончании университета в 1821 году, Тютчев поступает на службу в Государственную коллегию иностранных дел и отправляется в Мюнхен в качестве внештатного атташе Российской дипломатической миссии[5]. Здесь он знакомится с Шеллингом и Гейне и в 1826 году женится на Элеоноре Петерсон, урождённой графине Ботмер, от которой имеет трёх дочерей. Старшая из них, Анна, позже выходит замуж за Ивана Аксакова. Пароход «Николай I», на котором семья Тютчева плывёт из Петербурга в Турин, терпит бедствие в Балтийском море. При Элеоноре и детям плывший на том же пароходе Иван Тургенев. Эта катастрофа серьёзно подкосила здоровье Элеоноры Тютчевой. В 1838 году она умирает. Тютчев был настолько опечален, что, проведя ночь у гроба покойной супруги, как утверждается, поседел за несколько часов. Однако уже в 1839 году Тютчев сочетается браком с Эрнестиной Дёрнберг (урождённой Пфеффель), связь с которой, по всей видимости, имел ещё будучи женатым на Элеоноре. Сохранились воспоминания Эрнестины об одном бале в феврале 1833 года, на котором её первый муж почувствовал себя нездоровым. Не желая мешать жене веселиться, господин Дёрнберг решил уехать домой один. Обратившись к молодому русскому, с которым разговаривала баронесса, он сказал: «Поручаю вам мою жену». Этим русским был Тютчев. Через несколько дней барон Дёрнберг умер от тифа, эпидемия которого охватила в то время Мюнхен.
Відповідь:
Якщо я правильно вас зрозуміла, то ви мали на увазі або такий план:
1809, 20 березня (1 квітня) – У Великих Сорочинцях (Полтавська губернія Миргородського повіту) народився Гоголь.
1818-1819 – навчається в повітовому училищі міста Полтави
1820-1821 – Письменник живе у полтавського педагога Г. Сорочинського і старанно з ним займається.
1821-1828 – Навчання в Ніжинській гімназії.
1825 – Помер батько Гоголя (В.А.Гоголь-Яновський).
1828 – Після закінчення навчання Гоголь переїжджає до Петербурга. Письменник відчуває серйозну нестачу коштів; працює під псевдонімом В.Алов і видає твір «Ганс Кюхельгартен».
1829 – Він їде в Німеччину і створює твір «Італія».
1830 – Пише повість «Бісаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала».
1830-1831 – Зближується з В. Жуковським і О. Пушкіним, це впливає на його подальшу літературну долю.
1831-1832 – Гоголь створює «Вечори на хуторі біля Диканьки».
1831-1835 – Працює викладачем в патріотичному інституті.
1834-1835 – Отримує посаду ад’юнкта в Петербурзькому університеті.
1834 – Стає учасником Товариства любителів російської словесності, яке було організоване в Московському університеті.
1835 – Гоголь друкує дві збірки творів «Арабески» і «Миргород», що включає в себе твори «Тарас Бульба», «Старосвітські поміщики», «Вій» і т.д.
1835-1842 – Початок роботи над першим томом «Мертві душі».
1836 – опублікована комедія «Ревізор»; починаються її перші постановки в Петербурзькому і Московському театрах; їде за кордон (Німеччина, Франція, Швейцарія і Рим).
1839 – Повернення в Москву; публікація твору «Мертві душі» і повісті «Шинель».
1848 – Паломництво по Святій Землі (Єрусалим).
1851 – Гоголь їде в Москву, де зупиняється в будинку свого старого друга А. Толстого.
1852, 13 лютого – знищення другої книги «Мертвих душ».
1852, 21 лютого (4 березня) – Смерть Гоголя в Москві.
Або ж такий:
Народження письменника, версія про його польське коріння - правда чи фальсифікація?Батьки Гоголя, брати і сестри Гоголя. Багатодітна сім'я. Навчання Гоголя в Полтаві та Ніжині, успіхи письменника в словесності і малюванні Розчарування Гоголя від Петербурга і столичного життя. Перші кроки Гоголя в літературі, вирішальне значення впливу Пушкіна на творчість молодого Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки" - слава і успіх. Розвиток успіху повістями "Миргород" і комедією "Ревізор". Подорож за кордон і закоханість Гоголя в Рим. "Мертві душі" - знаковий твір письменника Провал книги "Вибрані місця із листування з друзям" і критика Бєлінського приводять Гоголя в пригнічений стан Релігійно-містичні настрої письменника привели його до тривалого посту і смерті. Поховання Гоголя.