1)Рассказ
2)2 героя
3)собаку ударил медвежонок
4)решила обнюхать медвежонка
5)чтобы она не набросилась на медвежонка
6)почуял опасность
7)сначала обнюхать врага
8)незваный гость
9)считала комнаты своими
10)от измени гостей хозяина
11)обнюхать медвежонка
12)4 3 2 1
13)рассказ идёт от лица одного человека, то есть человек рассказывает о своих воспоминаниях
14)Собака была старая, опытная, и поэтому она не бросилась сразу, а долго смотрела
с удивлением своими большими глазами на не гостя, – эти комнаты она
считала своими, а тут вдруг забрался неизвестный зверь, засел в угол и смотрит на
нее как ни в чем не бывало.
Объяснение:
Ну надеюсь что правильно
Новела-казка Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер”, поєднуючи два світи – казковий і реальний, розкриває багато глибоких філософських тем. Це й боротьба добра зі злом, і проблема людини й природи, тема кохання і буденності. Казка – фантастична картина світу, та в ній алегорія, що допомагає зрозуміти цей світ.
Що таке добро? Здається, зрозуміло – це коли комусь зробили добре. Але в казці добра фея робить добро нікчемному огидному Цахесу Цінноберу, просто жаліючи його каліцтво та його нещасну матір. Та чи оцінив добро Цахес? Адже фея сподівалася, що він почує її: “Ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся!” Та Ціннобер був з тих, хто все приймав як належне, не обтяжуючи себе ані зусиллями, щоб стати розумнішим, добрішим, вихованішим, ані докорами совісті. Більше того, він сіяв навколо себе невіру в добро, розчарування. Він робив нещасними людей, які своєю працею й талантом довели, що мають право на повагу, щастя, славу. Отож, добро, зроблене негідній людині, породжує зло. А невігластво сіє зло тим більше, чим вище піднеслась людина, яка безапеляційно судить про все.
Таким невігласом у казці є не тільки Ціннобер, але й Мош Терпін – професор, що, одержавши посаду директора всіх природничих справ удержав), “цензурує та ревізує сонячні й місячні затемнення”. Отже, виходить, зовсім не зовнішність і не посада роблять людину освіченою, доброю, порядною. Навіть фея у кінці говорить до Цахеса: “Бідний Цахес!
Пасинку природи! Я бажала тобі добра! Можливо, я помилялася, думаючи, що чудесний зовнішній хист, яким я тебе обдарувала, осяє благотворним променем твою душу…”
У казці своя філософія, зовсім не казкова. Філософський смисл твору якраз і полягає в тому, аби попередити людство: ніхто, окрім вас самих, не зробить вас розумними, добрими, освіченими. Для цього треба докладати зусиль, працювати, бо те, що не зароблене, – нетривке, ненадійне, бо чуже!