уже писала кому - то,рассказ составлен,не скачен.
Я всегда разрывался между 2 огней.Всмысле я хотел заниматься и бегом на длинные дистанции и конструированием самолетов истребителей в нашем местном клубе.Времени у меня не хватало.Преподаватель и тренер жутко критиковали за опоздание или прогул.Маме мне не раз говорила : "Сенечка,надо выбрать что - то одно,иначе останешься у разбитого карыта"- или как еще говорят "За двумя зайцами погонишься,ни одного не поймаешь".Но мне хотелось большего и успеть все.
Вроде совмещать одно с другим,не плохо получалось,и я вовсе позабыл мамины слова.
Но тут проходил в школе,набор в шахматную секцию."Была не была" - сказал я себе и пошел играть за команд родной школы.
Мне жутко везло,и мышление было подходящим,как у Шерлока Холмса - работала дидукция.Скажу срузу,поговорка о разбитом корыте,работала на меня.В то время когда игра в шахматы,выгнали за прогуля из секции,пока отрабатывал бег на короткие дистанции,добегая до крыльца нашего клуба по конструированию,тут же сторож дядя Боря сообщил : "Выгнали тебя Сенька,мест и так мало,а ты еще и не ходишь".Расстроился я конечно,даже хотелось плакать,но я не подавал виду.
Шел я думал,а ведь правда,как в сказке "О рыбаке и рыбке" - остался я ни с чем,а точнее у разбитого корыта.
Объяснение:
Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять...", неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення.
Він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті "гуси-лебеді" душі, які вона вклала у серце майбутнього письменника. Красі і владі природи підкорені всі у повісті: і дід Дем'ян, який навчає, що лебеді принесли на крилах весну і життя, що сонце скоро відімкне своїми золотими ключами землю; і мати, яка довіряє землі свої болі і радощі, прохаючи, щоб вона родила для всякого, а насіння в її вустах було святим словом; і Люба, ця маленька лісова царівна, яка знає багато таємниць природи.
Вся повість пронизана мудрістю природи, що злилась із мудрістю народною. Ще з перших сторінок повісті ми потрапляємо у світ народних казок, стикаємося з образами містичних легенд, "щедрівок, які взимку виспівувалися під вікнами", з оспіваними явищами природи. Відчувається, що письменник глибоко шанує народні обряди, звичаї і традиції. І вишивані рушники, і калина, і свята повага до хліба — все це душа народу. У повісті Стельмаха відображено святе ставлення до землі, оранки, сівби, насіння, до дерев, з якими герої розмовляють, як із живими. Навіть показ процесу праці нагадує народний ритуал, набутий віковим досвідом. Все це мало величезний вплив на самовиховання Михайлика, на талант майбутнього митця.
Мене дуже вразила повість "Гуси-лебеді летять..." своїм казковим, містичним світом, багато чого вперше я відкрила для себе і мусила замислитися. Від неї вливається в душу такий струмінь добра і ніжності, що хочеться самому бути кращим, добрішим, чеснішим. Переймаючись настроєм повісті, серцем вклоняєшся письменнику за його слово, його науку і любов до нашої матінки-землі.