«Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру» - часом ми сприймаємо зовнішній фасад за справжню суть людини, та одразу вішаємо свій ярлик, так до кінця не розібравшись, ким вона є насправді
«Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений » - матеріально його не існує, але він здатен на що завгодно: він, тобто час, може розлучити людей, подарувати життя, розбити серце та вилікувати душу. Зараз кожен з нас живе за індивідуальним розкладом, який містить багато пунктів досягнення головної мети чи мрії. Але, слідуючи цьому розкладу, ми втрачаємо цінність часу, котра, згодом, стає нам байдужа. І саме в цей момент трапляється щось жахливе,те, що потім змушує страждати через свою неувагу до будь-чого. Це нагадує мені кидок бумеранга – як ми ставимося до часу, тим він нам і відплатить.
«Як нерозумно ви те, чого можеш сам досягти» - Інколи, важко в собі розгледіти якийсь талант чи здатність. І людина думає, що вона ні нащо не здатна,тому досягає своєї мети не сама, а різними іншими ви обманами, хитрістю; просто в цей момент не має того,хто б зміг показати людині її справжній талан, її здатності, "розкрити" їх,щоб людина стала впевненішою в собі і спробувала досягнути успіху самостійно.
«Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне» - чогось досягти зможе тільки та людина, яка дуже тяжко працювала над цим.
« Не розум від книг, а книги від розуму створилися» - спочатку люди не вміли писати. А передавали все з уст в уста. Коли потім людина навчилася писати, вона зрозуміла, що свої досягнення, інформацію яку вона дізналася, можна записати в книги для наступних поколінь. Отже спочатку створили книгу. А вже потім інші люди читали їх і збагачували свій розум.
« Людина – коваль свого щастя» - це означає що тільки від людини залежить все що з нею буде далі.
«Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть» - якi люди б не були, усi рiзняться на декiлька груп, якi э для них кращими, де один одного завжди підтримують і не пiдставить ніколи.
2015-10-12T17:30:41+00:00 Жил-был на свете один ученый, настоящий добрый волшебник, по имени Иван Иванович Сидоров. И был он рассеянный и встретил как-то раз он на дороге мальчика на повозке, запряженной лошадью, который вез зерно на мельницу. Для демонстрации своих чудесных умений Иван Иванович решил показать класс: достал уменьшительное зоологическое волшебное стекло направил на лошадь, и превратилась лошадь в кошку, но в кошку не простую, а с силой лошадиной. Решили все вернуть назад, а нет: волшебник то рассеянный и увеличительное зоологическое волшебное стекло он дома оставил. Сел мальчик в телегу, запряженную кошкой, и поехал на мельницу...
Задание: Реши кроссворд, и узнаешь, как звали даму, которой посвящено стихотворение « Я помню чудное мгновенье» По горизонтали: 1. Город, где родился Пушкин. 2. Унылый тип, который сперва учился «чему – нибудь и как нибудь», а потом застрелил на дуэли Ленского. 3. Шляпа с высокой тульей, модная в пушкинское время. 4. Царь, приказавший заточить жену и сына в бочку и пустить по морю окияну. 5. Главный жандарм, которому царь поручил следить за Пушкиным. 6. Учебное заведение, воспетое Пушкиным. 7. Благородный разбойник, герой пушкинской повести. 8. То, к чему « не зарастёт народная тропа» (ответы: 1.Москва. 2. Онегин. 3.Цилиндр. 4. Салтан. 5.Бенкендорф. 6.Лицей. 7.Дубровский.8.Памятник. (В выделенных клетках: Анна Керн))_)
«Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру» - часом ми сприймаємо зовнішній фасад за справжню суть людини, та одразу вішаємо свій ярлик, так до кінця не розібравшись, ким вона є насправді
«Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений » - матеріально його не існує, але він здатен на що завгодно: він, тобто час, може розлучити людей, подарувати життя, розбити серце та вилікувати душу. Зараз кожен з нас живе за індивідуальним розкладом, який містить багато пунктів досягнення головної мети чи мрії. Але, слідуючи цьому розкладу, ми втрачаємо цінність часу, котра, згодом, стає нам байдужа. І саме в цей момент трапляється щось жахливе,те, що потім змушує страждати через свою неувагу до будь-чого. Це нагадує мені кидок бумеранга – як ми ставимося до часу, тим він нам і відплатить.
«Як нерозумно ви те, чого можеш сам досягти» - Інколи, важко в собі розгледіти якийсь талант чи здатність. І людина думає, що вона ні нащо не здатна,тому досягає своєї мети не сама, а різними іншими ви обманами, хитрістю; просто в цей момент не має того,хто б зміг показати людині її справжній талан, її здатності, "розкрити" їх,щоб людина стала впевненішою в собі і спробувала досягнути успіху самостійно.
«Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне» - чогось досягти зможе тільки та людина, яка дуже тяжко працювала над цим.
« Не розум від книг, а книги від розуму створилися» - спочатку люди не вміли писати. А передавали все з уст в уста. Коли потім людина навчилася писати, вона зрозуміла, що свої досягнення, інформацію яку вона дізналася, можна записати в книги для наступних поколінь. Отже спочатку створили книгу. А вже потім інші люди читали їх і збагачували свій розум.
« Людина – коваль свого щастя» - це означає що тільки від людини залежить все що з нею буде далі.
«Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть» - якi люди б не були, усi рiзняться на декiлька груп, якi э для них кращими, де один одного завжди підтримують і не пiдставить ніколи.