Роман Льва Николаевича Толстого – это роман-эпопея. Автор прослеживает за событиями, происходящими в России, Европе в течение 20 лет. На примере отдельных личностей и целых семей он показывает, как переплетаются их судьбы с судьбой России. Он повествует, на что русский народ во время войны.
Чтобы всё выглядело достоверно, Толстой изучал архивы и дневники. Побывал на Бородинском поле, чтобы проникнуться величием подвига русского народа, представить себя на месте солдат.
Толстой прописывает множество сюжетных линий, вводит огромное количество действующих лиц. Литературоведы задались целью подсчитать, сколько их. И насчитали примерно 560 человек. У произведения нет логического конца. Это и понятно – ведь жизнь огромной страны и отдельных личностей продолжается.
На протяжении всего произведения незримо присутствует автор. Он делает философские, лирические, исторические отступления для того, чтобы читатель как можно глубже вник в суть происходящего. Он даёт оценку сражений, критически характеризует исторических лиц и военноначальников.
Відповідь:Дитинство юного Тараса пройшло у селах Моринці та Кирилівка. З самого раннього дитинства у майбутнього письменника була велика жага до малювання. Свій малярський талант він залишав повсюди, де тільки було можна – і на стінах, і на дверях, і на воротах. Спочатку Тарас Шевченко для своїх малюнків використовував вугілля, потім крейду, а коли, навчаючись у школі, зміг придбати папір та олівець, то пристрасть до малювання ще більше зросла.
У восьмирічному віці хлопчик, щоб навчитися грамоті, поступає на навчання до місцевого вчителя-дяка. Але шкільне навчання дитині було не до вподоби, і він тікає в село Лисянку, а потім в Тарасівню до дяка-маляра, сподіваючись пізнати всі таємниці малярства. Але дяк не визнав талант до малювання у юного Шевченка, визнавши його не здатним до цього мистецтва.
Юність Тараса
В свої неповні шістнадцять років юнак потрапляє на службу до поміщика Енгельгардта в ролі кухарчука, а згодом і козачка. Але на відміну від дяка, поміщик помічає пристрасть Тараса до малювання і вирішує віддати свого кріпака на навчання до Віленського університету. У Вільні Тарас Шевченко на протязі півтора року навчався у знаменитого портретиста Яна Рустема.