Ассоль – головна героїня повісті «Пурпурові вітрила». Ассоль – це дівчина, чия мрія стала дійсністю. Ассоль рано втратила матір, і її виховав батько – суворий і замкнутий Лонгрен. Односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни Лонгрен був жорстоким і безсердечним. Він не врятував його, коли того відносило в море. А те, що через нього померла Мері, мати Ассоль, власник таверни промовчав. З тих пір Ассоль та її батька в селі недолюблювали, їх уникали. Крім того, Ассоль вважали несповна розуму після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами. За це її називали не інакше, як «корабельна Ассоль». За вдачею це була дівчина з багатою уявою і добрим серцем. Вона могла говорити з деревами та чагарниками, як живими, піклуватися про братів менших, і щиро мріяти. Коли вона підросла, то стала справжньою красунею. Все що Ассоль надягала, здавалося новим і чарівним. Її обличчя було по-дитячому наївним і променистим. Вона ні на мить не забувала про свою мрію і часто її уявляла. Навіть Лонгрен думав, що пройде час, і вона забуде слова казкаря Егля. Уміння самозабутньо мріяти і ігнорувати злі глузування оточуючих пішли дівчині на користь. У її житті, насправді, з’явився хтось особливий, надів на її палець кільце, поки вона спала. Після цього, вона ще більше впевнилася в тому, що «він» скоро з’явиться в її житті. Незабаром в селі Каперни з’явився той самий корабель з червоними вітрилами, а з ним і Артур Грей – капітан корабля, відважний моряк, благородна людина, який почув історію про Ассоль і втілив її в реальність.
Одна из самых странных и загадочных вещей в природе — это некоторых животных находить дорогу домой, иногда из самых отдаленных мест. И птицы не единственные, кто на это. Пчелы, рыбы возвращаются в определенное место после долгих путешествий.
Много экспериментов было проведено в попытке узнать, что заставляет птиц возвращаться домой. В одном таком эксперименте семь воробьев выпустили в 650 километрах от дома. Пять из них вернулись в свои гнезда. В другом случае один вид морской птицы перевезли с мест гнездования на морском побережье в Венецию на самолете. Когда же их выпустили, то они проделали путь назад. Если считать по прямой, то это 1500 километров.
Птичьи перелеты представляют еще более удивительный пример этой уникальной Существуют воробьи, каждый год возвращающиеся из Южной Африки в Англию. Но они не просто прилетают в эту страну каждой весной, но и стараются устроить гнездо там же, где и в году. А знаете ли вы, какой путь они проделывают обратно? Десять тысяч километров!
Но, оказывается, некоторые разновидности бабочек тоже являются перелетными. Они находят свой путь домой через много-много километров. В тропиках иногда можно наблюдать такую картину — огромное скопление бабочек летит в одном направлении. Они могут преодолеть тысячи километров и больше, а в следующем сезоне опять вернуться.
Несмотря на все усилия, сделанные для того, чтобы объяснить, как эти создания находят дорогу домой, мы до сих пор не знаем этого. Так как многие птицы во время перелетов преодолевают огромные пространства воды, нельзя объяснить эту их использованием каких-то ориентиров. Если просто сказать, что у них «инстинкт», то это вряд ли удовлетворит нас. Причиной таких перелетов является поиск необходимых условий для получения пищи и воспроизводства потомства. Но сигналы и путеводители, которые они используют при полетах, до сих пор остаются для человека тайной!