Витівки Тома Сойєра, які мені сподобалися
Їх було так багато...
Щоправда, є одна... Про неї й розповім.
Три хлопці вирішили втекти з дому. Вірніше, два, бо в третього дому не було. Але він через це не переймався, бо звик жити серед діжок на березі річки. Як філософ Діоген. Хоча про Діогена він знав менше, ніж я. Тобто нічого. Вони вирішили, що нікому не потрібні та їх ніхто не любить.
Так вони опинилися на острові посеред великої річки. Там зробили собі табір, фали у всілякі ігри. Та дуже скоро вони почали скучати за рідною домівкою.
Том одного разу залишив острів і переплив до міста. Там він потай прокрався до рідної оселі і заховався під ліжком. Виявилося, що діти помилялися. І тітка Поллі, і мати Джо любили своїх хлопців. Суворість їх викликалася тогочасними звичаями виховання хлопчиків.
Том дочекався, коли всі поснули. Він поцілував тітку, але не залишив записку, що всі хлопці живі. Йому сподобалася ідея "воскреснути", коли буде церковна служба на помин їхньої душі. Тобто він знову взявся до своїх витівок. Він взагалі такий непосидющий і фантазер.
Ця історія сподобалась мені у 10 разів більше, ніж випадок, коли вчителеві Доббінсу позолотили лисину.
B) ели и сосны
Объяснение:
Лет двести тому назад ветер-сеятель принес два семечка в Блудово болото: семя сосны и семя ели. Оба семечка легли в одну ямку возле большого плоского камня... С тех пор уже лет, может быть, двести эти ель и сосна вместе растут. Их корни с малолетства сплелись, их стволы тянулись вверх рядом к свету, стараясь обогнать друг друга. Деревья разных пород ужасно боролись между собой корнями за питание, сучьями — за воздух и свет. Поднимаясь все выше, толстея стволами, они впивались сухими сучьями в живые стволы и местами насквозь прокололи друг друга. Злой ветер, устроив деревьям такую несчастную жизнь, прилетал сюда иногда покачать их. И тогда деревья стонали и выли на все Блудово болото, как живые существа. До того это было похоже на стон и вой живых существ, что лисичка, свернутая на моховой кочке в клубочек, поднимала вверх свою острую мордочку. До того близок был живым существам этот стон и вой сосны и ели, что одичавшая собака в Блудовом болоте, услыхав его, выла от тоски по человеку, а волк выл от неизбывной злобы к нему.
ответ:о жене Тараса
Объяснение:
речь идёт о жене Тараса Бульбы,матери Остапа и Андрия