А приходилось ли вам задумываться над тем, почему баснописец сделал стрекозу поющей? Стрекоза и муравейЗнаете ли вы, что в этой басне в действительности имеются в виду муравей и… кузнечик? Да, да, кузнечик, или, как его еще называют, кобылка. Дело в том, что в разговорном языке XVIII — начала XIX века слово стрекоза служило «обобщенным» названием для разных насекомых: так звали и кузнечика и стрекозу. Употребление слова стрекоза в значении «кузнечик», «кобылка» проникло и в художественную литературу той эпохи, примером чего может служить басня Крылова.
Понятными становятся тогда слова и выражения этой басни: « попрыгунья стрекоза лето красное пропела», «стрекоза уж не поет», «ты все пела»… Они никак не связываются со стрекозой и в то же время точно характеризуют кузнечика. Интересно, что в старинных иллюстрациях к этой басне можно встретить изображения именно кузнечика, а не нашей крылатой стрекозы.
К середине XIX века «обобщенное» название стрекоза для разных видов насекомых исчезло, уступив место современным словам стрекоза и кузнечик.
Объяснение:
стрекоза была кузнечиком)
ответ:Кожна людина тим чи іншим чином впливає на світ і суспільство, що в ньому живе. Світ, в свою чергу, відповідає людям тим самим. Яскравим прикладом такої взаємної гармонії є література, яка відіграе безперечно важливу роль у нашому житті. Ще у давнину, коли люди тільки вчилися розмовляти, постала проблема-як донести свої думки до інших людей через простір і час. Спочатку виникла усна народна творчість, а потім на її фундаменті люди звели величний храм літератури. Кожен письменник поклав у його стіни свою неповторну цеглинку і навіть зараз цей храм ні i на хвилину не пустує і не втрачає своеї могутності. Він росте з кожним днем, з кожним новим твором. I велич ціеї споруди полягає у тому, що кожен, від малого до велика, ким би він не був і де б не знаходився, може ввійти туди і навіть покласти свою цеглинку.
Знайомлячись з літературою рідного краю та з творами письменників зарубіжних країн, ми вивчаємо власну історію, поринаємо у вир тогочасних подій і черпаємо звідтіля дорогоцінну мудрість наших пращурів. На сторінках книг ми знаходимо думки великих людей, що здатні докорінно змінити наше життя. Таким чином ми вчимося бачити світ з іних сторін і віднаходити у всьому щось нове, таке незвичне і таке близьке до нашого серця. Також не можна забувати про насолодження, яке отримує людина під час читання книжок. Ми вчимося на помилках героїв, співпереживаемо їм і щиро радіємо їх успіхам. Людина, яка прочитала багато книжок і використовує набуті знання, дуже поважається в суспільстві й стае найбажанішим і найкращим другом. Вона завжди мае потрібні знання, щоб знайти вихід із будь-якої складної ситуації і неодмінно прийде вам на до якшщо ви втратите свої життеві opiентири і до знайти для вас літературні "ліки". Отже, література- це невідємна складова у житті та розвитку суспільства. Вона є найбільшою скарбницею мудрості, що відкрита для кожного. Тому не шукайте важких шляхів, а просто візьміть собі до рук книжку!
Объяснение:Сорри что так много