Подумайте, какое высказывание о повести Старосветские помещики ближе вам, аргументируйте свой ответ письменно (5-7 предложений): 1идиллия, заставляющая нас смеяться сквозь слезы грусти и умиления (А.Пушкин)
9 Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів Серед нестримних вод розбурханих морів Безпечно ловить птиць, величних альбатросів, Що люблять пролітати слідами кораблів
Альбатрос - величний птах, володар морських просторів, що супроводжував кораблі. А на палубі він мав вигляд безпорадного птаха.
На палубу несуть ясних висот владику. І сумлінно тягне він приборкане крило, Що втратило свою колишню міць велику, Мов серед буйних вод поламане весло
Поступово образ альбатроса переріс у романтичний образ - символ поета і його долі у людському вирі життя.
Поет подібний теж до владаря блакиті, Що серед хмар, мов блискавка в імлі. Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій Він крила велетня волочить по землі.
Поет не знаходив розуміння серед людей і тому не міг злетіти думкою.
Композиційна єдність твору досягла за до центрального образу альбатроса, що став образом-символом. Тому і протиставлені тут реальний і символічний план вираження: альбатрос і матроси, поет і юрба. З образом альбатроса пов'язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплювався ним і висловив йому співчуття .
10 - Декаданс (від франц. decadence — занепад, розклад) — узагальнена назва кризового світосприйняття, що виявилося в літературі, мистецтві, культурі. Песимістичні настрої, характерні для другої половини XIX — початку XX ст., були пов’язані з дефіцитом духовності у прагматичному буржуазному суспільстві та передчуттям соціоісторичних катастроф — революцій, масштабних війн, що спіткали людство на початку XX ст.
11 - “Альбатрос” аналіз Рік написання – 1842 Цикл – “Сплін та ідеал” Тема: Показ людини, яка відрізняється від суспільства. Поет – мішень в суспільстві в яке всі хочуть потрапити Ідея: Поет доносить до читача, як суспільство ставитися до людини (особливої) Художні засоби “Альбатрос” Епітет “крилатий велетень”, великі білі крила, розбитого, немічний, прекрасний Символи у вірші “Альбатрос” Альбатрос, тобто сам поет – це світ прекрасного, добра. Моряки – зло, символ людства, яке пливе на своєму судні у безмежжі всесвіту. Море – символізує життя; корабель, човен – людську долю; грім, гроза, блискавка – життєві негаразди. В «Альбатросі» стверджується божественна сила мистецтва, з найбільшою повнотою втілена у постаті поета. Автор оспівує душу, що прагне високого ідеалу, краси. У поета, як у альбатроса, “міць велика”, але його намагаються приборкати. Він не може протистояти суспільству, як птиця натовпу матросів. Натовп не розуміє його. І тут зло перемагає добро. Але прекрасне завжди вище за потворне, навіть коли гине. Мистецтво та особистість вищі за натовп. Очевидно, мрії альбатроса залишаться “сумними думками” поета. Надії немає: серед всіх присутніх не виявилося нікого, хто б зупинив дурні розваги або хоча б засудив їх. Таке суспільство ніколи не буде ідеальним, та й не хоче воно прагнути до цього. Чітко простежується схожість долі птиці і долі поета. Це сильний птах з великими крилами, він може підніматися високо і довго триматися в небі. Альбатроса можна назвати мандрівником, який знаходиться у важких і небезпечних мандрах, адже він літає над розбурханим морем. Читаючи поезію Шарля Бодлера, в багатьох віршах відчувається смуток і якась безвихідь, ці почуття часто супроводжували поета в його житті. Він мріяв про світле і прекрасне, але романтична мрія так і залишилася для нього недосяжною.
Сегодня вечером нас пригласили на яхту,я не люблю шумные компании,но Рейчел и Марта заставили меня идти,эх,ладно;развеюсьНо возьму с собой дневник буду записывать. *** 21:41 ...Шумная музыка ,много людей,как это утомляет,скоро отплываем,но что-то нехорошее предчувствие преследует меня,наверное,кажется.Красивый парень хочет флиртовать со мной,чтож может побеседовать с ним *** 23:02 ...Дин хороший парень,веселый много знает,все-таки ,плохое предчувствие до сих пор со мной,надо не думать об этом,пойду на море посмотрю,что-то голова заболела...
*** 16 июня 13:34 ...Ничего не помню,что было на яхте после того ,когда я пошла посмотреть на море.Очнулась в лодке с Дином.Он меня,я упала в воду,взял шлюпку,после нас унесло течением.Голова болит,если бы не он,я бы умерла.У меня осталась сумочка,дневник,карандаш ,часы.Я была без сознания 2 дня,Что-то опять в сон клонит. *** 16 июня 17:02 ...Вода,кругом вода больше ничего,в шлюпке мы нашли аптечку и сухой паек,ракеты.Мы одни в Карибском море в сотнях километрах от людей...Что же делать?Не надо было идти на эту дурацкую яхту.Удивляюсь спокойствию Дина он говорит ,что все хорошо,но ничего хорошего я не вижу,хоть волков вой... 17июня 11:45 Мы съли сухой паек хочется пить и есть,но Дин,даже ни слова не говорит о том,что он хочет ,прям мистер-самообладание.Кажется,я что-то вижу,это земляя,точнее остров,наконец-то 17 июня 23:00 Прекрасный остров,есть пресная вода,фрукты,но нет людей.Дин сделал шалаш,мы жарили бананы,скоро лягем спать,наверное,нас ищат,он странный ничего о себе не рассказывает,когда я спрашиваю о его семье ,он словно не слышит *** 18 июня 08:30 Сегодня идет дождь ,мы сидим в шалаше,как холодно,костер не разведешь,тело покрылось мурашками Дин накинул мне на плечи свой свитер,он такой добрый,загадочный и молчаливый...Когда кончится дождь нужно будет идти собрать фруктов.Как же я скучаю по своим родным,но у нас есть мы можем дать сигнал ракетами. *** 18 июня 22:06 Я перевязала рану Дину на меня,когда я собирала фрукты чуть не напала пантера,но Дин успел вонзить ей нож в сердце,мне никогда не было так страшно... Сегодня впервые Дин стал говорить со мной ,до этого дня он со мной не разговаривал... *** 19 июня 8:54 Прекрасное утро,я искупалась,Дин еще спит ,ну пусть спит,он мой Вдалеке что-то шумит в воздухе .Этоэто вертолет мы
19 июня 19:03 Я запустила ракеты,вертолет увидел мой сигнал,сейчас я сижу в ателье в окружении близких и пью горячее молоко,эти каникулы запомнятся надолго
1 б 2б 3в 4а 5а 6в 7б 8а
9 Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів Серед нестримних вод розбурханих морів Безпечно ловить птиць, величних альбатросів, Що люблять пролітати слідами кораблів
Альбатрос - величний птах, володар морських просторів, що супроводжував кораблі. А на палубі він мав вигляд безпорадного птаха.
На палубу несуть ясних висот владику. І сумлінно тягне він приборкане крило, Що втратило свою колишню міць велику, Мов серед буйних вод поламане весло
Поступово образ альбатроса переріс у романтичний образ - символ поета і його долі у людському вирі життя.
Поет подібний теж до владаря блакиті, Що серед хмар, мов блискавка в імлі. Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій Він крила велетня волочить по землі.
Поет не знаходив розуміння серед людей і тому не міг злетіти думкою.
Композиційна єдність твору досягла за до центрального образу альбатроса, що став образом-символом. Тому і протиставлені тут реальний і символічний план вираження: альбатрос і матроси, поет і юрба. З образом альбатроса пов'язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплювався ним і висловив йому співчуття .
10 - Декаданс (від франц. decadence — занепад, розклад) — узагальнена назва кризового світосприйняття, що виявилося в літературі, мистецтві, культурі. Песимістичні настрої, характерні для другої половини XIX — початку XX ст., були пов’язані з дефіцитом духовності у прагматичному буржуазному суспільстві та передчуттям соціоісторичних катастроф — революцій, масштабних війн, що спіткали людство на початку XX ст.
11 - “Альбатрос” аналіз Рік написання – 1842 Цикл – “Сплін та ідеал” Тема: Показ людини, яка відрізняється від суспільства. Поет – мішень в суспільстві в яке всі хочуть потрапити Ідея: Поет доносить до читача, як суспільство ставитися до людини (особливої) Художні засоби “Альбатрос” Епітет “крилатий велетень”, великі білі крила, розбитого, немічний, прекрасний Символи у вірші “Альбатрос” Альбатрос, тобто сам поет – це світ прекрасного, добра. Моряки – зло, символ людства, яке пливе на своєму судні у безмежжі всесвіту. Море – символізує життя; корабель, човен – людську долю; грім, гроза, блискавка – життєві негаразди. В «Альбатросі» стверджується божественна сила мистецтва, з найбільшою повнотою втілена у постаті поета. Автор оспівує душу, що прагне високого ідеалу, краси. У поета, як у альбатроса, “міць велика”, але його намагаються приборкати. Він не може протистояти суспільству, як птиця натовпу матросів. Натовп не розуміє його. І тут зло перемагає добро. Але прекрасне завжди вище за потворне, навіть коли гине. Мистецтво та особистість вищі за натовп. Очевидно, мрії альбатроса залишаться “сумними думками” поета. Надії немає: серед всіх присутніх не виявилося нікого, хто б зупинив дурні розваги або хоча б засудив їх. Таке суспільство ніколи не буде ідеальним, та й не хоче воно прагнути до цього. Чітко простежується схожість долі птиці і долі поета. Це сильний птах з великими крилами, він може підніматися високо і довго триматися в небі. Альбатроса можна назвати мандрівником, який знаходиться у важких і небезпечних мандрах, адже він літає над розбурханим морем. Читаючи поезію Шарля Бодлера, в багатьох віршах відчувається смуток і якась безвихідь, ці почуття часто супроводжували поета в його житті. Він мріяв про світле і прекрасне, але романтична мрія так і залишилася для нього недосяжною.