Бувають такі дні протягом року, коли з людьми трапляються неймовірні дива. І один із таких днів — це свято Різдва. Особливо чарівний Святвечір, який починається з першою зірочкою на вечірньому небі.
Про різдвяні дива розповідає повість М. Гоголя «Ніч перед Різдвом». І починається вона вельми незвичною картиною. Із димаря однієї з хат на хуторі біля Диканьки повалив чорний дим і разом з ним верхи на мітлі вилетіла відьма.Там, де вона промайнула, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав. А чорт, який також з’явився у нічному небі, схопив місяця та й запхнув його до кишені. І на небі, і на землі зробилося так темно, що нічого не можна було розгледіти.
У чорта сьогодні була остання ніч, коли він міг вештатися по білому світі тії спокушати людей. А завтра, коли пролунають перші дзвони до вранішньої служі би, він підібгає хвоста і втече до своєї барлоги. Тому нині він хоче добре напакостити людям. Особливо хоче допекти ковалеві Вакулі за те, що той намалював нечистого на картині в церкві.
Досхочу побавившись у небі і відчувши холод, відьма з чортом у димар хати. Відьма обернулася звичайною жінкою на ім’я Солоха. А чорт знову вилетів з димаря і зчинив таку завірюху, що і світу білого не було видно. Та недовго завивала віхола, бо украдений місяць вилетів через димар Солошиної Ціни і піднявся на небо. Після цього завірюха вщухла, все освітилося, сніг засяяв кришталевими зірочками. Наставало Різдво.
Кажуть, що в різдвяну ніч збуваються найзаповітніші бажання.
Коваль Вакула давно вже палко кохав красуню Оксану і хотів із нею одружитися. Та примхлива дівчина зажадала, щоб він дістав ті самі черевички, які носить цариця. Якщо парубок їх принесе, вона одразу ж вийде за нього. Здалося, для бідного коваля з хутора поблизу Диканьки це неможливо. Та яких див не буває у святкову ніч! І ось Вакула осідлав того самого чорта і полетів до Петербурга. У столиці зустрівся Вакула із запорожцями і разом і ними потрапив до царського палацу. У палаці цариця подарувала для його коханої дуже красиві черевички.
А над ранок сталося ще одне диво. Коли коваль із черевичками прийшов свататися до Оксани, то виявилося дивне. Вона згодна була вийти за нього і без Черевичків, бо покохала Вакулу.
У нас есть друг электроник. Он очень сильно похож на нас. Но он не обычный он питается не едой, а электричеством. Он был не настоящим и хотел стать настоящим мальчиком. Однажды мы гуляли и прямо на нас побежал мальчик сильно похожий на нас это и был электроник но с начало мы об этом не знали. Потом он рассказал нам свою историю. И мы подружились. Он рассказал что сбежал от учёного и просил нас ему стать настоящим. Мы решили Первым делом мы решили научить его есть еду. Потом играть в игры. Потом мы учили его грамоте. Вот он стал почти как настоящий. Вот мы гуляем с электроником и все удивляются, смотря на нас. Ведь он так сильно похож на нас. Но вдруг подъезжает чёрная машина, выходит странный дяденька и забирает электроника. Через некоторое время мы находим место где удерживают электроника. Мы незаметно проходим в это здание находим электроника и бежим! Вот мы сбежали. Через месяц электроник стал настоящим. И он был счастлив
1.Автор сценария-Эдуард Успенский Мультфильмы : "Академик Иванов","Баба-Яга против!","Вера и Анфиса на уроке в школе","Дядюшка Ау","Ивашка из дворца пионеров","Каникулы в Простоквашино","Зима в Простоквашино","Трое из Простоквашино","Чебурашка","Крокодил Гена","Осьминожки","Пластилиновая ворона","Следствие ведут Колобки" и многие другие
Если был бы я девчонкой: время не терял,на улице не прыгал, рубашки постирал,вымыл в кухне пол,в комнате подмел,перемыл бы чашки-ложки, начистил бы картошки,все игрушки расставил по местам.
Бувають такі дні протягом року, коли з людьми трапляються неймовірні дива. І один із таких днів — це свято Різдва. Особливо чарівний Святвечір, який починається з першою зірочкою на вечірньому небі.
Про різдвяні дива розповідає повість М. Гоголя «Ніч перед Різдвом». І починається вона вельми незвичною картиною. Із димаря однієї з хат на хуторі біля Диканьки повалив чорний дим і разом з ним верхи на мітлі вилетіла відьма.Там, де вона промайнула, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав. А чорт, який також з’явився у нічному небі, схопив місяця та й запхнув його до кишені. І на небі, і на землі зробилося так темно, що нічого не можна було розгледіти.
У чорта сьогодні була остання ніч, коли він міг вештатися по білому світі тії спокушати людей. А завтра, коли пролунають перші дзвони до вранішньої служі би, він підібгає хвоста і втече до своєї барлоги. Тому нині він хоче добре напакостити людям. Особливо хоче допекти ковалеві Вакулі за те, що той намалював нечистого на картині в церкві.
Досхочу побавившись у небі і відчувши холод, відьма з чортом у димар хати. Відьма обернулася звичайною жінкою на ім’я Солоха. А чорт знову вилетів з димаря і зчинив таку завірюху, що і світу білого не було видно. Та недовго завивала віхола, бо украдений місяць вилетів через димар Солошиної Ціни і піднявся на небо. Після цього завірюха вщухла, все освітилося, сніг засяяв кришталевими зірочками. Наставало Різдво.
Кажуть, що в різдвяну ніч збуваються найзаповітніші бажання.
Коваль Вакула давно вже палко кохав красуню Оксану і хотів із нею одружитися. Та примхлива дівчина зажадала, щоб він дістав ті самі черевички, які носить цариця. Якщо парубок їх принесе, вона одразу ж вийде за нього. Здалося, для бідного коваля з хутора поблизу Диканьки це неможливо. Та яких див не буває у святкову ніч! І ось Вакула осідлав того самого чорта і полетів до Петербурга. У столиці зустрівся Вакула із запорожцями і разом і ними потрапив до царського палацу. У палаці цариця подарувала для його коханої дуже красиві черевички.
А над ранок сталося ще одне диво. Коли коваль із черевичками прийшов свататися до Оксани, то виявилося дивне. Вона згодна була вийти за нього і без Черевичків, бо покохала Вакулу.
Ось які дива бувають цієї казкової ночі.
Объяснение: