Внешность Натальи Николаевны: "...выглянешь в ту сторону, видишь черную головку матушки..." "...мне представляются только ее карие глаза, выражающие всегда одинаковую доброту и любовь, родинка на шее, немного ниже того места, где вьются маленькие волосики, шитый белый воротничок, нежная сухая рука, которая так часто меня ласкала и которую я так часто целовал..." "...своей чудесной нежной ручкой провела по моим волосам..." "...Ветер поднимал голубенькую косыночку, которою была повязана ее голова..."
*** Источник данного материала: https://www.literaturus.ru/2016/03/mat-detstvo-tolstoj-obraz-harakteristika.html?m=1
Повесть "Детство" написано Толстым 1852 году .Один из глав повести посвящена матери Николеньки Иртеньева Наталье Николаевне .
Мать Николеньки была нежной доброй женщиной .Николенька вспоминает маму с любовью и нежностью .Её голос нежный'спокойный.Её взляд полон любви .Мать Николеньки была отзывчивой и всегда помагала нуждающимся .В браке она была несчастна .Она прощала мужа во всём .Отца своего мальчик тоже любил но он был очень строгим .Дети очень боялись отца
Маму Николенька очень любил .Мама называла мальчика ласкова "моя душечка ""мой ангел " и другими ласковыми словами .В доме где жила семья Николеньки часто были гости .Мальчик частенбко засыпал под разговоры ,тогда мать подходила к своиму ребёнку и гладила его по волосам .
Николенька очень любил своих родителей
.Он часто обращался с молитвами к Богу пррсит защиты для своих родных .
Мать героя умирает в муках когда Николеньки было 9 лет .С её смертью мальчик повзрослел .
Объяснение:
Надеюсь помагла поблагодари как лучшее решение
Відповідь: У світі існує багато різних свят, але в нашій родині найбільш шанованим є Різдво Христове. Це свято відзначається відразу ж після Нового року і таїть воно в собі багато приємних несподіванок і сюрпризів. У нашій країні в цей час у дорослих і школярів тривають зимові канікули. Всі перебувають у піднесеному, чудовому настрої. Виникає дивне відчуття, ніби реальність поглинає добра дитяча казка.
Різдво — моє улюблене свято. Хочеться розповісти, як його відзначає моя родина.
У квартирі стоїть гарно прикрашена ялинка, на якій яскраво запалюються маленькі вогники гірлянди. Своїм теплим світінням вони начебто за нас у світ дитячих спогадів і мрій. І, дійсно, наступає різдвяна феєрія. Мама обов’язково ставить на стіл свічки, адже ще з давніх-давен різдвяні свічки вважалися символом домашнього вогнища. У ті далекі часи, коли в кожному будинку було вогнище, в переддень Різдва, всі наступні дванадцять днів і ночей у вогнищі горіло різдвяне поліно. У наш час вогнище замінили свічки.
Різдво завжди супроводжувалося цікавими стародавніми народними традиціями й звичаями. Люди співали колядки, ходили із зіркою, переодягалися в ряджених. Я теж дотримуюся одного різдвяного звичаю. Щороку у Святий Вечір ходжу до своєї хрещеної матері в гості й приношу їй кутю. Це традиційне різдвяне блюдо, яке обов’язково має стояти на святковому столі. В знак подяки вона дає мені подарунок та солодощі. В гості на Різдво заведено кликати найближчих людей, адже це, перш за все, сімейне свято. Тому у нас за великим святковим столом збираються в цей вечір дорогі нам люди . Наші посиденьки супроводжуються веселими іграми, вікторинами, піснями.
Різдво дуже зближує членів нашої великої родини.