Объяснение:
співчутливий, азартний
Джупітер — вірний та відданий хазяїнові, наївний, не дуже розумний, турботливий, інколи аж занадто.
Вільям Легран — інтелектуально розвинена людина, що зазнала в житті злиднів, якій не поталанило, але вона не втратила впевненості в свої сили, сподівається на краще. Легран — людина, котра поважає права інших (визволив Юпітера ще до того, як в Америці скасували рабство), для нього люди іншої раси не менш цінні, ніж білошкірої, до якої належить він. Приязність, гостинність — його ознака. Величезний потяг до знань (хоча б захоплення ентомологією, специфічною наукою, що вивчає комах), вражає обізнаність Леграна й у таких науках, як лінгвістика (знає, до речі, кілька мов), історія, географія, непогано знає хімію та інші природознавчі науки. Розуміється на мистецтві. Кмітливість ість, логічне мислення, вміння аналізувати факти — ось що допомагає Леграну, спираючись на знання, досягти мети. Як будь-яка людина, Легран має й негативні риси характеру: занадто запальний і занадто потайний, трохи фамільярний. В образі Леграна втілено американську мрію — утвердження особистості в житті за рахунок власних сил, енергії і розумових можливостей.
Секрет успіху Леграна
Особисті якості – цілеспрямованість ість, кмітливість, допитливість, уважність
Знання – з хімії, фольклору, англійської мови, географії, історії
Вміння – логічно мислити, фантазувати, розгадувати криптограми
Відповідь:
Скакавший в одиночестве к югу Ратмир, вдруг увидел замок на скалах. По его стене брела дева с призывной песнью: «Путник молодой! Укройся в терем наш отрадный». Ратмир подъехал к воротам замка, и у них его встретила толпа красных девиц. Они сняли с него доспехи, повели в баню, затем – к богатому обеду. Вместе с одной из этих дев Ратмир провёл незабвенную ночьА Руслан день за днём, до самой зимы продолжал путь на дальний север в поисках Людмилы. Это время для него в постоянных битвах с богатырями, ведьмами и великанами.
Людмила же, скрывшись под шапкой-невидимкой, гуляла незримой в садах Черномора. Иногда, сняв шапку, княжна появлялась перед глазами искавших её рабов волшебника, чтобы подразнить их. Но когда те бросались ловить Людмилу, та снова надевала чудесный колпак и исчезала.
Жестоко досадуя, Черномор наконец нашёл средство поймать непокорную. Он принял облик раненого Руслана и появился средь сада, шумно и жалобно призывая Людмилу. Та бросилась навстречу и обняла его, но вдруг вместо суженого увидела перед собой колдуна-похитителя. Когда Людмила попыталась бежать, Черномор погрузил её в непробудный сон. Однако как раз в этот миг вблизи громко зазвучал рог. Злой чародей понял, что до его владений добрался Руслан.
Пояснення:
эпитет. Так как там оптсыват