Якщо б мене запитали "Чому саме детективи?",я б відповіда так: звичайно, будь-який детектив - це перш за все відхід від реальності. Кращий б забути про власні труднощі і неприємності - зануритися в світ фантазій.Мені подобається розумовий процес, цікаві логіка подій і мотивація людських вчинків. Мені важливо не відволіктися, а розібратися в причинно-наслідкових зв'язках, вникнути в деталі, зрозуміти психологію дійових осіб, особливо якщо сюжет не прямолінійний, а багатошаровий. Це надзвичайно захоплюючий процес. Я віддаю перевагу як фільмам,так і книгам.З дитинства люблю цей жанр, люблю складні ситуації, люблю шукати вихід з них, люблю авантюри, люблю трохи криміналу, в загальному я обожнюю заварухи! Це цікаво на відміну від більшості нудних доль людей. Мені здається, що один відповідь на питання, за що ми любимо детективи - за те, що детективи дають нам можливість легкого отримання інтелектуальної перемоги. Ми разом з детективом або раніше того, хто розслідує загадку, виявляємо відповідь, прориваємося крізь деякі перепони.Можу сказати, що детективи-це приємне читання.
В этом эпизоде Митрофанушка демонстрирует свои "познания" Стародуму и Правдину. Госпожа Простакова умиляется "знаниям" сына и рассказывает, чему ее Митрофанушку учат учителя. Правдин и Стародум видят, насколько Митрофан невежествен, как и его мать. Они иронизируют над обоими (Правдин: "Нельзя лучше. В грамматике он силен"), но Простаковы не понять шутки. Постакова высказывает мнение о том, что "Без наук люди живут и жили". С госпожой Простаковой согласен ее брат, Скотинин, который тоже считает, что учение не нужно и хвастается крепколобостью, свойственной представителям их семьи.
ты из А 6 класса соч делаешь в 50 школле учишся?