Мої роздуми щодо нашого покоління мають вельми оптимістичне підґрунтя. Попри деякі хвилювання та закиди про те, що молодь нині вже не та, що була колись, я маю впевненість і переконаний - молодь зараз може й не та, але вона не тільки не гірша, але ж краща від минулих поколінь.
Герой нашого часу, на мій погляд, це людина, яка має широкий горизонт. Вона мислить високими категоріями, їй вже недостатньо того світу, що у вікні, і тих догм, які сповідували предки. Так, ми наслідуємо кращий приклад своїх пращурів, пишаємося їх деякими здобутками, але ми можемо створювати і створюємо нове життя, на нових засадах і принципах.
Ми, молоді, дуже активні, обізнані, освічені, прагматичні, цілеспрямовані люди. Якщо хочете - ми амбітні в кращому розумінні цього слова. Що поробиш - без цього в наш час не проживеш. Час вимагає від людини певноі моделі поведінки.
Дещо ідеалізований образ Героя Нашого Часу такий: він має оптимістичний настрій, він просякнутий командним духом, він стежить за своїм здоров"ям і веде правильний б життя, він усе вміє, він готовий до будь-яких змін і він патріот. Його основна відмінність від Героїв Минулих Часів - він живе у віртуальному світі і не відчуває різниці між ним і світом реальним.
Добре це чи погано і до чого призведе - поживемо, побачимо. Але, як кажуть, що маємо, те маємо. Мій власний оптимізм щодо цього тримається на висловлюванні когось з великих: кожне покоління вважає себе більш розумним, ніж минуле, и більш мудрим, ніж прийдешнє.
Главный герой сказки - некий Богатырь, сын Бабы-Яги, "обладатель силищи знатной, дубравы лесной сокрушитель". В сказке отлично распознаются известные народные мотивы, дух и старорусская речь. Узнаваемы также размышления и поступки своих, русских людей, которые боятся даже богатырского храпа. В той сказочной стране, пока Богатырь спал в дупле, русские сами друг друга изводили свои души глупыми страхами о приходе войск противников... За что, впрочем, им и досталось - пришло вражье войско, русские к дуплу богатырскому подступились, чтобы пробудить спящего, то оказалось, что Богатырь давно умер и почти целиком сгнил, объеденный змеями. Никто не людишек простых от захватчиков, как на защитников сказочных не полагайся. Образ Богатыря оказался столь явно направлен против самодержавия, что сказка оставалась не напечатанной вплоть до 1917 года. Ведь основным мотивом сказки Щедрина является резкое отрицание давно принятых норм "верхушки" давно сгнившего общества, которая по мнению писателя уже давно не несет простым людям ничего, кроме разбоя, грабежа и голода...
Общество, в котором он жил убило в нем практически все хорошее. Он сделался циничным, эгоистичным и сам он это прекрасно понимал, но отказывался открываться полностью кому-либо. Как говорил сам Печорин, в нем живёт 2 человека, один живёт полной жизнью, а другой его судит. В этом всем действительно можно винить только общество, то болото, в котором он погряз по уши. С детства предвещали все, что он вырастет равнодушным, таким он и стал. Вообще, в Печорине есть хоть капля, но есть душа. Только Вера смогла показать его таким, каким он на самом деле и является. Но после того, как она уехала, она стал только черствее. Люди портят людей.
Мої роздуми щодо нашого покоління мають вельми оптимістичне підґрунтя. Попри деякі хвилювання та закиди про те, що молодь нині вже не та, що була колись, я маю впевненість і переконаний - молодь зараз може й не та, але вона не тільки не гірша, але ж краща від минулих поколінь.
Герой нашого часу, на мій погляд, це людина, яка має широкий горизонт. Вона мислить високими категоріями, їй вже недостатньо того світу, що у вікні, і тих догм, які сповідували предки. Так, ми наслідуємо кращий приклад своїх пращурів, пишаємося їх деякими здобутками, але ми можемо створювати і створюємо нове життя, на нових засадах і принципах.
Ми, молоді, дуже активні, обізнані, освічені, прагматичні, цілеспрямовані люди. Якщо хочете - ми амбітні в кращому розумінні цього слова. Що поробиш - без цього в наш час не проживеш. Час вимагає від людини певноі моделі поведінки.
Дещо ідеалізований образ Героя Нашого Часу такий: він має оптимістичний настрій, він просякнутий командним духом, він стежить за своїм здоров"ям і веде правильний б життя, він усе вміє, він готовий до будь-яких змін і він патріот. Його основна відмінність від Героїв Минулих Часів - він живе у віртуальному світі і не відчуває різниці між ним і світом реальним.
Добре це чи погано і до чого призведе - поживемо, побачимо. Але, як кажуть, що маємо, те маємо. Мій власний оптимізм щодо цього тримається на висловлюванні когось з великих: кожне покоління вважає себе більш розумним, ніж минуле, и більш мудрим, ніж прийдешнє.