Романтичний герой – це головний герой твору літературного жанру романтизм, який наділений певними характерними особливостями. Не можна сказати, що ці особливості завжди однакові, але все ж певні спільні риси мають місце. На тлі цього досить складно уявити ідеальний образ романтичного героя, який би найкраще підійшов особисто мені.
Найчастіше герої романтичних творів, романтики, мають дуже витончену і навіть ідеалістичну особистість. Це логічно, адже сам жанр вміщував ці ідеї. Жанр романтизму має в якості своєї головної особливості те, що він намагається відступити від надмірного раціоналізму і тим самим стати чимось іншим, більш натхненним, таким, що прагне до краси, душевної гармонії і комфорту. Саме тому герої-романтики практично у всіх випадках поділяли ці ідеалістичні ідеї. Вони з великим скепсисом ставилися до сухих фактів і нерідко відмовлялися слідувати на поводу у несприятливих обставин. Аналізуючи літературні твори Лермонтова, Гюго, Міцкевича, Мелвіла та інших романтиків можна прийти до висновку, що романтична натура їх головних героїв прагнула до безкінечності і усвідомлення себе в ній.
Що стосується особисто мене і моїх вподобань щодо романтичного героя, то моя думка дещо відрізняється від загальноприйнятої. Мені ближче позиція відомого французького письменника Стендаля, який мав схильність вважати романтизм трохи іншим, ніж всі його сучасники і колеги по жанру. Насамперед, хотілося б спертися на інформацію, зазначену Стендалем в епіграфі до його роману «Червоне і чорне», де він особливо наголосив на необхідності дослідження вчинків і характерів людей, а не на простому спогляданні за дійсністю, як це часто відбувається у інших письменників-романтистів. Тобто, згідно зі Стендалем, романтичний герой повинен бути більш активним, таким, який перебуває у постійному пошуку й все ж більше замислюється. Це цілком вписується в логіку романтизму, яка є відмінною від раціональної логіки. Необхідно враховувати об’єктивно існуючу реальність, реальний устрій суспільства і виходячи з цього робити висновки щодо можливості або неможливості реалізації задуманого.
Підбиваючи підсумки і наводячи останні штрихи образу мого романтичного героя, варто сказати, що він володіє всіма тими обов’язковими для цього літературного жанру характеристиками, але в той же час дещо більш реальний, приземлений і націлений на результат в умовах об’єктивної реальності.
Объяснение:
Там был другой какой-то вопрос, на этот (антонимы) я в принципе уже отвечал, когда говорил о составе российского парламента.
По субстантивным, сущностным (синонимы) вопросам никому не отказано.
Что нас беспокоит? (Риторический вопрос).
Я могу сказать и думаю, что это понятно для всех: вот когда эти неправительственные организации финансируются по сути иностранными правительствами, (антонимы) то мы рассматриваем это как инструмент иностранных государств в проведении политики в отношении нашей страны. (антонимы).
Это первое. И второе. (анафора)
Через неправительственные организации идет финансирование от правительственных (антонимы) источников других стран, в том числе и в рамках правительственных кампаний.
Ну куда это годится? Это что, нормальная демократия что ли? (Риторические вопросы).
Это скрытое финансирование. Скрытое от общества. (Анафора)
Чего же здесь демократичного? Можете Вы мне сказать? (Риторические вопросы)
Нет! Не можете. И не скажете никогда. (Риторический ответ).
Но мы заинтересованы в том, чтобы развивалось гражданское общество в самой России (инверсия), чтобы оно ругало власти, критиковало антонимы) власти определять свои собственные ошибки, корректировать свою политику в интересах людей.
В этом мы, безусловно, заинтересованы, и мы (анафора) будем поддерживать гражданское общество и неправительственные организации.
У нас еще очень много проблем. И у нас очень много нерешенных проблем. В том числе проблем, связанных с бедностью. (Анафора).
Что касается журналистов, то да, это большая, сложная проблема. И журналисты гибнут не только, кстати говоря, у нас, в России, но и в других странах. (Вставные конструкции).
Больше всего журналистов погибло где? Вы же специалист, можете, наверное, сказать, в какой стране больше всего погибло журналистов за последние, скажем, год-полтора? (Риторические вопросы)