У ХІХ ст. українські землі знаходилися у складі двох імперій – Російської й Австрійської. У складі Росії було створено дев’ять губерній: Харківська, Чернігівська, Полтавська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. На них проживало понад 8 млн. людей, здебільшого українців і росіян. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття були у складі Австрійської імперії Габсбургів. Чисельність населення зазначених регіонів дорівнювала 3,5 млн. людей. За національним складом це були українці (русини), поляки, мадяри, валахи (молдавани). Соціально-економічне становище українців, особливо селян у обох імперіях було економічно важким, але суттєво відрізнялося. Для австрійців і поляків українці були чужими за культурою вірою і звичаями, їх слід було онімечити та полонізувати. У Росії кріпосницький гніт мало чим відрізнявся від рабства, але українці тут вважалися руськими, частиною єдиного народу.
1)тема произведения - взаимоотношения молодых людей
2) Главные герои Берестовы отец и сын Алексей Муромские отец и дочь Лиза Служанка Лизы
3) основная мысль и идея - невозможность людей разного сословия вступать в брак, внутреннее отрицание предрассудков света, борьба молодого человека с навязываемыми ему правилами жить в соответствии с дворянским статусом правилами жить в соответствии с дворянским статусом.
4) краткое содержание - Скучающая барышня решает разыграть молодого барина, недавно переехавшего в имение по соседству. Она переодевается в крестьянку и ловко подстраивает встречу с барином. Случается так, что молодые люди влюбляются друг в друга и начинают встречаться, но Лиза не выдает своего происхождения. Тем временем бывшие в долговременной ссоре их отцы мирятся и решают поженить детей, но Алексей безумно влюблен в "Акулину" и не собирается жениться на капризной барыне. Он едет в дом Муромских, чтобы объясниться с Лизой и сказать ей, что он не может на ней жениться. Приезжает и... встречает в образе молодой барыни Лизы свою возлюбленную "крестьянку Акулину". Обман раскрыт, все счастливы
У ХІХ ст. українські землі знаходилися у складі двох імперій – Російської й Австрійської. У складі Росії було створено дев’ять губерній: Харківська, Чернігівська, Полтавська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. На них проживало понад 8 млн. людей, здебільшого українців і росіян. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття були у складі Австрійської імперії Габсбургів. Чисельність населення зазначених регіонів дорівнювала 3,5 млн. людей. За національним складом це були українці (русини), поляки, мадяри, валахи (молдавани). Соціально-економічне становище українців, особливо селян у обох імперіях було економічно важким, але суттєво відрізнялося. Для австрійців і поляків українці були чужими за культурою вірою і звичаями, їх слід було онімечити та полонізувати. У Росії кріпосницький гніт мало чим відрізнявся від рабства, але українці тут вважалися руськими, частиною єдиного народу.