Роман П. Куліша "Чорна рада" — один із перших історичних романів про події нашої історії, який є кращим історичним твором другої половини XIX століття. Коли я вивчала біографію П. Куліша, мене дуже вразив відгук Т. Шевченка про твір "Чорна рада", і, мабуть, цей відгук викликав інтерес до ще не прочитаного мною роману. Великий Кобзар писав у листі до П. Куліша: " і тобі, Богу, милий друже мій великий... за "Чорну раду". Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більше нічого, як і".
Період історії, відображений у романі "Чорна рада", — це дуже складний час нашої історії. Возз'єднання України з Росією позбавило Україну незалежності у всьому. А ще й не було сильного, авторитетного діяча, щоб боронив би і відстоював козацтво та народ. Польська шляхта не мирилася із втратою українських земель. Москва прагнула підкорити козацтво, поставити гетьманом людину своєю владою, хоч до цього козаки на своїй великій раді обирали гетьмана. А українське панство, як завжди, корилося владі, аби їх не чіпали. Чи не правда, складний час? І саме цю епоху взявся зобразити П. Куліш у своєму романі. Чому? Мабуть, тому, що сам був істориком, писав праці з історії України, був знайомий із документами того часу, літописами, науковими джерелами.
1 - В
2 - А
3 - Д
4 - Б
5 - Г
Объяснение:
.
⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⣠⠤⠖⠚⢉⣩⣭⡭⠛⠓⠲⠦⣄⡀⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄
⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢀⡴⠋⠁⠄⠄⠊⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠉⠳⢦⡀⠄⠄⠄⠄
⠄⠄⠄⠄⢀⡴⠃⢀⡴⢳⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠙⣆⠄⠄⠄
⠄⠄⠄⠄⡾⠁⣠⠋⠄⠈⢧⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠈⢧⠄⠄
⠄⠄⠄⣸⠁⢰⠃⠄⠄⠄⠈⢣⡀⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠈⣇⠄
⠄⠄⠄⡇⠄⡾⡀⠄⠄⠄⠄⣀⣹⣆⡀⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢹⠄
⠄⠄⢸⠃⢀⣇⡈⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢀⡑⢄⡀⢀⡀⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢸⡇
⠄⠄⢸⠄⢻⡟⡻⢶⡆⠄⠄⠄⠄⡼⠟⡳⢿⣦⡑⢄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢸⡇
⠄⠄⣸⠄⢸⠃⡇⢀⠇⠄⠄⠄⠄⠄⡼⠄⠄⠈⣿⡗⠂⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢸⠁
⠄⠄⡏⠄⣼⠄⢳⠊⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠱⣀⣀⠔⣸⠁⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢠⡟⠄
⠄⠄⡇⢀⡇⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠠⠄⡇⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢸⠃⠄
⠄⢸⠃⠘⡇⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢸⠁⠄⠄⢀⠄⠄⠄⠄⠄⣾⠄⠄
⠄⣸⠄⠄⠹⡄⠄⠄⠈⠁⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⡞⠄⠄⠄⠸⠄⠄⠄⠄⠄⡇⠄⠄
⠄⡏⠄⠄⠄⠙⣆⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢀⣠⢶⡇⠄⠄⢰⡀⠄⠄⠄⠄⠄⡇⠄⠄
⢰⠇⡄⠄⠄⠄⡿⢣⣀⣀⣀⡤⠴⡞⠉⠄⢸⠄⠄⠄⣿⡇⠄⠄⠄⠄⠄⣧⠄⠄
⣸⠄⡇⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠉⠄⠄⠄⢹⠄⠄⢸⠄⠄⢀⣿⠇⠄⠄⠄⠁⠄⢸⠄⠄
⣿⠄⡇⠄⠄⠄⠄⠄⢀⡤⠤⠶⠶⠾⠤⠄⢸⠄⡀⠸⣿⣀⠄⠄⠄⠄⠄⠈⣇⠄
⡇⠄⡇⠄⠄⡀⠄⡴⠋⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠸⡌⣵⡀⢳⡇⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢹⡀
⡇⠄⠇⠄⠄⡇⡸⠁⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠙⠮⢧⣀⣻⢂⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢧
⣇⠄⢠⠄⠄⢳⠇⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠈⡎⣆⠄⠄⠄⠄⠄⠘
⢻⠄⠈⠰⠄⢸⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠰⠘⢮⣧⡀⠄⠄⠄⠄
⠸⡆⠄⠄⠇⣾⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⢠⠆⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠄⠙⠳⣄⡀⢢⡀
отношение автора к героям
Объяснение:
Рассказ "Емеля-охотник" очень интересный.
Главный герой рассказа старый охотник Емеля, он один воспитывает своего маленького внука, ведь мать внука загрызли волки, она своего ребенка, а сама погибла.
Внук заболел и попросил олененка, Емеля отправился на охоту, он увидел олениху с детенышем и уже хотел пристрелить олененка, но потом вспомнил мать Гришутки и олененка.
Он принес домой глухаря и сварил суп, внуку он рассказал как было дело и внук только порадовался, что олененок остался жив.
Главная мысль рассказа в том, что человеку не чужды такие чувства как сострадание к животным.
Также на примере рассказа мы видим, что любящая мать готова погибнуть лишь бы своего ребенка.