Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.
На картине Левитана «Март» изображено весьма противоречивое время. Март в представлении художника – это время встречи весны и зимы. Они сражаются за господство над землей, над людьми, но весна неизменно побеждает.
Победу весны знаменуют редкие проталины, которые идут от дома к дороге. Они постепенно расширяются – и резко упираются в глубокие сугробы. Эти сугробы под деревьями еще не решаются таять, а селяне еще не торопятся перебираться в телеги. Однако ставни на окнах уже открыты, двери – настежь. Эти приметы говорят о приближении тепла, о наступлении настоящей весны. Главным символом победы весны над зимой можно считать скворечник. Этот домик скоро обретет своих хозяев, а это значит, что приходит тепло.
Картина дышит радостью, ожиданием перемен. Чтобы передать всю неповторимость этой пограничной поры Левитан использует светлые тона. Даже дорога не грязная, темная, как осенью, а светлая и жизнерадостная. Дополняет всю картину светлое, чистое небо, которое улыбается всему живому.
В целом, картина Левитана «Март» - это настоящий гимн обновлению и жизни. Стоит только взглянуть на эту картину – и настроение сразу поднимается. Хочется верить, что в жизни будет не меньше положительных и жизнеутверждающих моментов. На целое сочинение
Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.