У юності й дорослому житті — людина, яка багато знала й бачила, змінила чимало професій, відчула радість перемоги і гіркоту поразок, невдач, злиднів.Утім письменник не забув, як йому жилося в дитинстві, що тоді хвилювало,з чим він, стикаючись із дорослим життям, погоджувався, а що категорично не сприймав.Отже, завершуючи ознайомлення з повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», ми відчуваємо, що це пригоди не лише хлопців, а й самого автора, навітьйого тітонька Поллі сприймається нами як близька людина. Звісно, історії, якітраплялися з хлопцями, мабуть, дуже перебільшені, але цілком імовірні, щоє характерною ознакою художнього твору.
Митя Мышкин жил в селе Закопанка. Когда мальчику исполнилось десять лет, случилась беда — решила барыня продать всю семью Мышкиных. Торги шли на базаре в Чудово, в ряду рядом со скотным. Кривой Савва, которого тоже продавали, подучил Митьку реветь, как только покупатель подойдёт — тогда, глядишь, и не купят. День подходил к концу, а на закопанских мужиков спросу не было. Митька уже успокоился, но тут подошла старая барыня и пожелала купить одного мальчика, хотя продавалась вся семья. Напрасно ревел Митька, напрасно голосила его мама Аксинья, купили мальчишку за три рубля. Барыня Мавра Ермолаевна была помещицей из бедных. Детей у неё не было, муж-офицер погиб на войне, и барыня жила на (пенсию). Крепостных в хозяйстве было двое, Архип и Варвара. Жизнь в доме Мавры Ермолаевны была скучна и тягостна. Вставала барыня с рассветом, следила за хозяйством, кормила гусей, после обеда почивала, и в восемь вечера ложилась спать. По субботам она порола своих крепостных розгами
Человек, который совершает добрый поступок, можно сказать, запускает эстафету добра. Как правило, люди помнят добрые поступки и в дальнейшем тоже совершают благие дела. Только вот за добро не нужно ждать благодарности, ведь тогда это не бескорыстный поступок. Как сказал Омар Хайям: “Если ты за добро благодарности ждешь, ты не даришь его – ты его продаешь”. Искренность должна быть в основе добрых поступков, истинное желание человеку, сделать его более счастливым. Доброе сердце – это сердце поделиться своим теплом и понять чужую боль, это сердце сопереживать и сорадоваться, а значит, быть живым и искренним.
У юності й дорослому житті — людина, яка багато знала й бачила, змінила чимало професій, відчула радість перемоги і гіркоту поразок, невдач, злиднів.Утім письменник не забув, як йому жилося в дитинстві, що тоді хвилювало,з чим він, стикаючись із дорослим життям, погоджувався, а що категорично не сприймав.Отже, завершуючи ознайомлення з повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», ми відчуваємо, що це пригоди не лише хлопців, а й самого автора, навітьйого тітонька Поллі сприймається нами як близька людина. Звісно, історії, якітраплялися з хлопцями, мабуть, дуже перебільшені, але цілком імовірні, щоє характерною ознакою художнього твору.
Объяснение: