Трагедия Шекспира «Ромео и Джульетта» считается самой грустной и прекрасной историей любви в мировой литературе. Двое молодых людей, страстных и чистых сердцем, не могут соединить свои жизни из-за того, что их семьи пребывают в давней вражде. Двое влюбленных, готовых ради своей любви на невероятные поступки, и трагический финал – фатальное стечение обстоятельств, вызывающий у читателей слезы и понимание того, как предрассудки могут погубить жизнь человека. Кроме того, прекрасный легкий слог пьесы (хоть я читал его только в переводах), уместный юмор, яркие второстепенные персонажи делают произведение столь любимым через столетия после написания.
Раньше я очень не любил эту пьесу. Я готов был признать ее неоспоримые достоинства – изящество формы и красоту языка Шекспира, но сюжет мне совсем не нравился. Не только потому, что все заканчивается плохо. Просто персонажи пьесы на протяжении всего действа ведут себя как-то неестественно и глупо, играют своей жизнью и благополучием. Чувства Ромео и Джульетты какие-то преувеличенные и будто ослепляют их. Разве это «хорошая» любовь, которая застилает весь мир? Как-то мне не верится в это.
Потом я почитал про эту трагедию и узнал, что сюжет этот очень древний – про двух юных любовников, что умирают потому, что им не позволили быть вместе. И что раньше люди действительно женились в таком раннем возрасте. До Шекспира несколько авторов использовали его, а Шекспир просто переработал его по-своему. И тогда я вновь изумился его великому таланту, благодаря которому такая банальная в общем-то ситуация превратилась в прекрасную историю чистой всепоглощающей любви, что трогает сердца людей до сих пор и будет трогать впредь.
Такой роман как Робинзон Крузо ,будет интересен как для девушек ,так и для мужчин ,так как в этом романе есть и приключения ,и выживание ,и счастливый конец . Этот роман дает нам представить как все было ,где он находился и что вокруг него было ,когда мы читаем этот роман то мы представляем всю картину ,так ярко и точно ко будто мы сами там находимся . И конечно если читать этот роман детям то им очень понравится слушать его , из за его сюжета ,и яркого описания . Думаю теперь понятно почему данный роман до сих пор интересен
Ім'я Роберта Шеклі добре відоме прихильникам літературної фантастики. Перу цього письменника належать десятки романів і повістей. Декілька його творів було екранізовано, а деякі — зокрема, роман «Координати чудес» та оповідання «Абсолютна зброя» — навіть дали назви популярним книжковим серіям. Коли Шеклі запитали, який винахід є найнеобхіднішим для людства, він промовив лише два слова: «Людське серце». Цю просту й мудру водночас відповідь американського письменника-фантаста можна вважати гаслом його творчості. Роберт Шеклі народився 16 липня 1928 р. в Нью-Йорку, дитинство і юність його минули в місті Мейплвуді. Після закінчення школи Роберт працював розсильним, буфетником, садівником, а в 1946-1948 pp. у складі американських військ як редактор полкової газети перебував у Кореї. Далі були роки навчання в Нью-Йоркському університеті, де Шеклі здобував інженерну освіту й відвідував літературний курс. Потім — робота на авіаційному заводі, яка, утім, тривала недовго, адже успішні публікації переконали автора-початківця присвятити себе творчості, якою він марив змалечку. У 1950-х роках Шеклі став відомим як автор яскравих фантастичних оповідань. Багато з них увійшло до бібліотеки найпопулярніших творів наукової фантастики. Літературознавча довідка Наукова фантастика — різновид художньої літератури, основною темою якої є дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки. Сюжети таких творів зазвичай побудовано на певному науковому припущенні. Змальовуючи фантастичні картини майбутнього, письменники-фантасти, як правило, розкривають реальні проблеми сучасного суспільства. Найкращі твори наукової фантастики порушують вагомі морально-філософські питання. До таких, зокрема, належать книжки Веллса, Беляєва, Бредбері, Азімова, Шеклі, братів Стругацьких та інших. Консультація професора Філологова Наукова фантастика — це не лише різновид художньої літератури, а й потужний літературний рух з власними часописами, сайтами, з'їздами шанувальників і палкими дискусіями. Колись у науково-фантастичних творах ішлося про новітні відкриття й винаходи. Однак нині, коли досягнення науки й техніки випереджають найбурхливішу фантазію, письменники здебільшого зосереджують увагу на дослідженні людського суспільства. Слово «наукова» у визначенні різновиду фантастичної літератури із часом набуло нових значень. Сучасна художня фантастика не лише розповідає про наукові досягнення, але й активно користується окремими науковими методами, як-от: розробкою гіпотез, розумовим експериментом тощо. Літературна кухня Характерні ознаки творів Р. Шеклі Фантазії Шеклі оригінальні й дотепні. Так, невтримна уява письменника «створила» зореліт, члени екіпажу якого водночас є його «складовими» (разом вони утворюють злагоджений «біомеханізм»). Не менше вражає і образ кібернетичного суспільства, яке ловить злочинців з до електронного «стерв'ятника», а згодом переживає «кінець світу», що супроводжується битвою кіберангелів з кібердемонами. А ще Шеклі вигадав досконалу суперзброю, виготовлену з людської агресії... Ці та інші картини насичені сумним гумором і водночас цілком серйозним змістом, який вияскравлює і небезпечні глибини людської свідомості, і можливі загрози наукових відкриттів, і певні філософські питання. Завдяки цьому твори Шеклі наближаються до притч, пройнятих глибокою тривогою за долю людини. Перевірте себе 1. Що ви знаєте про життя й творчість Шеклі? 2. Схарактеризуйте фантастичні твори цього письменника. 3. Дайте визначення поняття «наукова фантастика». 4. Подискутуйте! Перечитайте подану на початку розділу відповідь Шеклі на запитання, який винахід є нині найпотрібнішим. Як ви зрозуміли думку письменника? Чи погоджуєтеся ви з нею? Прокоментуйте свою відповідь.
Трагедия Шекспира «Ромео и Джульетта» считается самой грустной и прекрасной историей любви в мировой литературе. Двое молодых людей, страстных и чистых сердцем, не могут соединить свои жизни из-за того, что их семьи пребывают в давней вражде. Двое влюбленных, готовых ради своей любви на невероятные поступки, и трагический финал – фатальное стечение обстоятельств, вызывающий у читателей слезы и понимание того, как предрассудки могут погубить жизнь человека. Кроме того, прекрасный легкий слог пьесы (хоть я читал его только в переводах), уместный юмор, яркие второстепенные персонажи делают произведение столь любимым через столетия после написания.
Раньше я очень не любил эту пьесу. Я готов был признать ее неоспоримые достоинства – изящество формы и красоту языка Шекспира, но сюжет мне совсем не нравился. Не только потому, что все заканчивается плохо. Просто персонажи пьесы на протяжении всего действа ведут себя как-то неестественно и глупо, играют своей жизнью и благополучием. Чувства Ромео и Джульетты какие-то преувеличенные и будто ослепляют их. Разве это «хорошая» любовь, которая застилает весь мир? Как-то мне не верится в это.
Потом я почитал про эту трагедию и узнал, что сюжет этот очень древний – про двух юных любовников, что умирают потому, что им не позволили быть вместе. И что раньше люди действительно женились в таком раннем возрасте. До Шекспира несколько авторов использовали его, а Шекспир просто переработал его по-своему. И тогда я вновь изумился его великому таланту, благодаря которому такая банальная в общем-то ситуация превратилась в прекрасную историю чистой всепоглощающей любви, что трогает сердца людей до сих пор и будет трогать впредь.