В 1854 году было основано Заилийское укрепление, который в 1885 году преобразуется в город Верный.
у Алматы много достопримечательностей например большое Алматинское озеро, Иле Алатауский национальный парк, Гора Кок Тобе, Соколиный питомник Сункар и.т
Почему АлматыВ 1921 году принимается казахское название, но вместо Алматы (яблочный) в качестве официально ошибочно приняли форма Алма-Ата (отец яблок). Алма-Ата крупнейший мегаполис Казахстана. Исследования последних лет показали, что первоначальная форма этого названия Алмалык (изобилующий яблоками), но в ходе исторического процесса тюркские суффикс -лык был совмещен монгольским -ты с той же функции, в результате чего получилось Алматы. Алматы до 1997 года он был столицей государства и до сих пор остаётся торговым и культурным центром.
Памятник которого мы видим на фотографии называется Алтын Адам. Он установлен в Алматы.
Объяснение:
Я так написала
Іноді доводиться чути, що поклоніння Крішні, шанувальників якого більшає в Україні, підриває наше національне коріння, нашу культуру й духовність. Насправді ж, як бачимо, усе якраз навпаки - інтерес українського народу до ведичної культури походить з історичного коріння.
Духовні скарби ведичної культури - не просто собі цікава архаїка. В них пульсує реальне, дійове знання, якого нам так не вистачає нині, в час безпам'ятства й невігластва.
На жаль, ще багато лідерів суспільства вважають другорядним питання поширення ведичних знань, віддаючи пріоритет насущним політичним, економічним і соціальним питанням, не усвідомлюючи, що їх буде легше вирішувати, коли людство оволодіє цими знаннями.
У Ведах містяться такі знання з філософії, психології й медицини, астрономії й астрології, фізики й хімії, мікробіології й математики, літератури й мистецтва, історії й загальнолюдських проблем, які можуть стати корисним набутком сучасної наукової думки, до подолати соціальну кризу.
Прийшов час зрозуміти, що Веди - це загальнолюдське надбання, одвічні витоки української культури, мудрість їх перевірена тисячоліттями. Відмінність лише в тому, що в Індії вони збереглись і передаються без спотворень низкою учнівської послідовності - як наука про Бога (поєднання філософії й релігії). А в Україні вони залишились тільки в легендах і казках.
Все більше народознавців схиляються до думки, що український народ може прийти до повноцінного існування, лише повернувшись до своїх витоків.