Рибалка – непереможний дух людини Вітрило – співвідноситься з символікою повітря, вітру. Є атрибутом фортуни й уособлює її мінливість.
Риба – доля людини, її вдача, сенс життя Акули– навколишнє зло
Леви -пам’ять про пережиту боротьбу, готовність до нового бою, мрії
Море – буття, сповнене пристрасті, випробувань, поразок, переживань, перемог. Давні греки бачили в морі втілення материнського початку. В той же час – це образ стихії, що несе лихо і смерть. Плавання морем нерідко розглядається як стан між життям і смертю. Море – це ще й непереборна сила природи, сама вічність.
Самотність старого – відчуження людей XX століття
Хлопчик – надія на єднання поколінь, оновлення життя
Старий – багатоліття в різних культурах розглядається як знак праведності, божественного благословення. Старі люди можуть передбачити найвищі істини.
Что же заставило городничего принять «фитюльку» Хлестакова за лицо значительное? Прежде всего, случайное совпадение (письмо Чмыхова и приезд Хлестакова) . Но случайна ли ошибка городничего и чиновников? Ведь некоторым деталям сообщения Добчинского и Бобчинского городничий сначала не верит: «Что вы, господь с вами! Это не он» . Но городские сплетники приводят «неопровержимые» доказательства: «Он! и денег не платит, и не едет.. . Такой наблюдательный: все обсмотрел.. . он и в тарелки к нам заглянул... » Это для городничего уже серьезный довод (очевидно, так вели себя те ревизоры, с которыми приходилось иметь дело городничему) . В душе Сквозник-Дмухановского поднимается панический страх, в панике и нетерпении он спешит в гостиницу, желая сам удостовериться в опасной догадке. Что же окончательно убеждает Сквозник-Дмухановского в том, что Хлестаков — ревизор? Этот вопрос заставляет учеников вспомнить сцену в трактире. Брюзжание и отчаянные выкрики Хлестакова городничий в страхе принимает за разнос. Неопределенность облика и характера Хлестакова («без царя в голове тому, что чиновники (в их числе городничий) принимают его за ревизора. Страх подсказывает им, что тайный ревизор не будет похож на обычного — самоуверенного, «видного» . Почему же городничий не опомнился? Ведь Хлестаков беспрестанно оговаривается, дает повод усомниться в том, что он лицо значительное (вспомним хотя бы его слова о лестнице, квартире на четвертом этаже, представление о которой никак не вяжется с высоким титулом, приписываемым себе Хлестаковым) . Во-первых, взятка, принятая Хлестаковым, заставляет городничего не сомневаться в том, что перед ним ревизор: раз берет, значит, имеет право! Во-вторых, Сквозник-Дмухановский невероятно самодоволен. Одержанная победа, устраненная опасность льстят ему, и он не в силах отказаться от торжества, от самовосхваления (которые мешают ему понять реальное положение вещей) . Кроме того, сближение с Хлестаковым, который обещает все новые и новые блага, разбудило в городничем тщеславие (вспомним конец 4-го и начало 5-го действия) . Таким образом, городничий обманулся по тем же причинам, которые заставили Хлестакова лгать. Страх и стремление возвыситься в условиях николаевской России — общие пружины действий даже у столь разнородных характеров, как Хлестаков и Сквозник-Дмухановский. Хлестаков сумел обмануть городничего потому, что «хлестаковщина» типична для всего чиновничества, его манера себя вести и стимулы его поведения — общие для всех чиновников. напиши главную мысль
Рибалка – непереможний дух людини Вітрило – співвідноситься з символікою повітря, вітру. Є атрибутом фортуни й уособлює її мінливість.
Риба – доля людини, її вдача, сенс життя Акули– навколишнє зло
Леви -пам’ять про пережиту боротьбу, готовність до нового бою, мрії
Море – буття, сповнене пристрасті, випробувань, поразок, переживань, перемог. Давні греки бачили в морі втілення материнського початку. В той же час – це образ стихії, що несе лихо і смерть. Плавання морем нерідко розглядається як стан між життям і смертю. Море – це ще й непереборна сила природи, сама вічність.
Самотність старого – відчуження людей XX століття
Хлопчик – надія на єднання поколінь, оновлення життя
Старий – багатоліття в різних культурах розглядається як знак праведності, божественного благословення. Старі люди можуть передбачити найвищі істини.
Човен на тлі безмежного простору – самотність.