Том і Беккі переживали в печері перш за все страх. Адже залишитися в печері заблукавши без їжі,без води дише вдвох-це просто жах.Навіть найсильніші не могли б такого витримати.А також вони відчували почуття дружби,підтримки,співчуття, можливо навіть приреченість на смерть.Але це лише факти, що було насправді знає лише автор.
Отзыв: я дуже люблю тварин, особливо собак. намагаюся більше дізнатись про них. особливо мене цікавлять породи собак, їхні характеристики. знайомлячись із довідковою літературою стосовно перших друзів людини, робила висновки щодо власних вподобань тієї чи іншої породи і зрозуміла, що більш за все мені подобаються «іграшкові» собаки. одного разу подруга, знаючи про моє захоплення собаками, порадила прочитати оповідання сетона-томпсона «снап». не зволікаючи ні хвилини, я ковтала слово за словом. моя уява малювала тендітного біленького песика з маленьким хвостиком, чорними та носиком-рильцем поросяти. хотілося його потримати, попестити. але це бажання миттю зникло, тільки-но я почала розуміти його характер. чим далі я занурювалась у рядки оповідання, тим більше мені ставало соромно за «іграшкових» собак. та що там за собак! соромно за себе, за свої слабкості: я боялася важких іх завдань, товстих книжок, деяких хлопчаків з сьомого класу. снап подавав мені приклад сильної особистості. так, саме особистості. мені хотілося йому наслідувати, йому, маленькому песику. я довго плакала, коли помер снап. плакала і раділа одночасно, бо відкрила для себе породу бультер’єрів, тепер мою улюблену. а ще зробила для себе головний висновок: собаки – не іграшки, не слуги людини. вони – наші найкращі друзі, що заслуговують на повагу і навіть на наслідування. главная мысль(цытата из текста): — ось це була сміливість — справжня сміливість! без сміливості в нашій справі багато не досягнеш.
Закон наследственного сходства у людей знает свои странные капризы. Иногда ребенок родится не похожим ни на отца с матерью, даже ни на дедов и прадедов, а внезапно на одного из отдаленнейших предков, отстоящих от него на множество поколений. Так и в династии Эрнов летописцы отмечали иногда рождение очень некрасивых сыновей, хотя эти явления с течением истории становились все более редкими. Правда, надо сказать, что эти уродливые принцы отличались как нарочно, замечательно высокими душевными качествами: добротой, умом, веселостью. Таковая справедливая милость судьбы к несчастным августейшим уродам примиряла с ними эрнотерров, весьма требовательных в вопросах красоты линий, форм и движений.Судя по ним, не оставалось никакого сомнения в том, что великий, мудрый, справедливый , святой Эрн отличался исключительной, выходящей из ряда вон некрасивостью, почти уродством лица, в котором, впрочем, не было ничего злобного или отталкивающего. А между тем эрнотерры всегда гордились своей национальной красотою и безобразную наружность первого короля прощали только за легендарную красоту его души.
Відповідь:
Том і Беккі переживали в печері перш за все страх. Адже залишитися в печері заблукавши без їжі,без води дише вдвох-це просто жах.Навіть найсильніші не могли б такого витримати.А також вони відчували почуття дружби,підтримки,співчуття, можливо навіть приреченість на смерть.Але це лише факти, що було насправді знає лише автор.
Пояснення: