Саша, не стучи: уже поздно, соседи спят, - сказала мама. А Саша стучит. Прекрати стук! – сказал папа. А Саша стучит. Как об стенку горох, - говорит бабушка. Ему хоть кол на голове теши, а он всё своё. Отберу молоток! Стучит. Сказано – сделано! Бабушка взяла у Саши молоток и унесла прочь. Отдай! Завтра. А сейчас молотка не видать тебе как своих ушей! Саша заплакал. Я машину чиню. А бабушка: Всему своё время. Зачем молоток унесла? Ему про Ерёму, а он про Фому. Да ты как с Луны свалился. Русским языком сказано, поздно уже, все спят. Не все: мы не спим. Ну, хватит воду в ступе толочь. Марш в кровать. Папа сказал: Какая живая у нашей бабушки речь – вся пословицами пересыпана. Что ни слово, то пословица или поговорка. А бабушка говорит: Кашу маслом не испортишь.
Пословицы в тексте: кашу маслом не испортишь, как об стенку горох, хоть кол на голове теши, сказано – сделано, не видать как своих ушей, всему своё время, ему про Ерёму, а он про Фому, как с Луны свалился, русским языком сказано, воду в ступе толочь
Объяснение:
Опис зовнішності: ” … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…”; “… посивілою в козацьких справах головою”. Порівняння: “і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю”. У скруті: “…і заплакав старий кремезний козак”.
Запальний: “старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився”. Переваги: “Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм
військом, і величезна ненависть Опис зовнішності: ” … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…”; “… посивілою в козацьких справах головою”. Порівняння: “і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю”. У скруті: “…і заплакав старий кремезний козак”.
Запальний: “старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився”. Переваги: “Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм
військом, і величезна ненависть до ворога”. Впертість: “Бульба був страшенно впертий. Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався в бойове завзяття і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…”.
Був чудовим оратором: “…промовив слово до козаків, – не на те, щоб їх підбадьорити, бо знав він, що й без того міцний дух мають козаки, а просто самому кортіло висловити все те, що було в нього на серці”. Думка старшого сина: “Усе, старий, знає, а ще й прикидається”. Сам Тарас Бульба вважає: “Я – козак”.
10.Матір двох синів, дружина Бульби: “Бідна мати звикла вже до таких вчинків свого чоловіка”.
11.У дружини не було власної думки: ” …вона не сміла ні в чім суперечити”.
12.У нього присутнє зневажливе ставлення до жінки: “… вона – баба, вона нічого не тямить…”.
і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…”.
Був чудовим оратором: “…промовив слово до козаків, – не на те, щоб їх підбадьорити, бо знав він, що й без того міцний дух мають козаки, а просто самому кортіло висловити все те, що було в нього на серці”. Думка старшого сина: “Усе, старий, знає, а ще й прикидається”. Сам Тарас Бульба вважає: “Я – козак”.
10.Матір двох синів, дружина Бульби: “Бідна мати звикла вже до таких вчинків свого чоловіка”.
11.У дружини не було власної думки: ” …вона не сміла ні в чім суперечити”.
12.У нього присутнє зневажливе ставлення до жінки: “… вона – баба, вона нічого не тямить…”.